Правобережна частина території області розташована в межах Придніпровської височини (абсолютні висоти 80-260 м), що вирізняється в цьому районі величезною кількістю розгалужених і глибоко врізаних (до 160 м) річкових долин, балок і ярів. Лівобережна частина розташована на Придніпровській низовині, що становить слабохвилясту терасовану рівнину з абсолютними висотами 80-150 м. На території області розташоване Кременчуцьке і Канівське водосховища. Основні водні артерії - річки Дніпро, Рось, Вільшанка, Тясмин, Гірський Тікич і Гнилий Тікич.
Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою з частими відлигами (середня температура січня -6оС) і теплим, трохи посушливим літом (середня температура липня +20оС). Кількість опадів, більша частина яких припадає на літній період, становить 450-520 мм на рік.
Станом на 01.01.2012 р. до Черкаської області входило 20 районів, 16 міст, у т.ч. 13 малих міст, 15 селищ і 824 села. Населення області налічувало 1277,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становить 718,4 тис. осіб, сільське - 558,9 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 11 міст Черкаської області: Черкаси, Городище, Звенигородка, Золотоноша, Кам'янка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Сміла, Тальне, Умань, Чигирин.
На обліку в Черкаській області знаходиться 2403 пам'ятки археології, з них 16 - національного значення; 1818 пам'яток історії, з них 4 - національного значення; 182 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 56 - національного значення; 358 пам'яток монументального мистецтва, з них 1 - національного значення.
На території Черкаської області збереглися різностильові православні, католицькі, іудейські культові споруди ХІІ-ХХ ст. Від оборонних будівель в основному залишилися фрагменти земляних валів і ровів, а цивільну архітектуру представлено палацами, адміністративними будинками, парковими спорудами і пам'ятками XVIII-ХХ ст.