Розташована на заході України. Більшу частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270-370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра. На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі - Поліська низовина (висоти 200-250 м). Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області - гора Велика Бугаїха (409 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська). Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану крайньоподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою. Поверхня області, в основному, становить пологохвилясту лесову рівнину.
Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Річна кількість опадів складає 500-640 мм на рік.
Станом на 01.01.2012 р. до Хмельницької області входило 20 районів, 13 міст, 24 селища і 1414 сіл. Населення області налічувало 1320,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 728,2 тис. осіб, сільське - 592,0 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Хмельницької області: Хмельницький, Волочиськ, Городок, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Кам'янець-Подільський, Красилів, Полонне, Славута, Старокостянтинів, Шепетівка.
У Хмельницькій області на державному обліку перебуває 230 пам'яток архітектури та містобудування національного значення, 4 пам'ятки історії, 12 пам'яток археології, 3 історико-культурні заповідники.
