Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


А - В

Беретті Вікентій Іванович (1781–1842)

Вікентій (Вікентій-Савелій-Іосиф-Анатолій) Іванович Беретті (Боретія) - академік архітектури, професор, визначний архітектор першої половини ХІХ ст.






В. Беретті народився 14 липня 1781 р. в Дамазо-де-Урбе (один із центральних районів м. Рима [1]) в родині італійця, професора механіки Джованні Беретті. Як зазначає М. Грицай, «документальные источники, умалчивая о дальнейшей судьбе отца, говорят о переезде юного Викентия с матерью в Петербург, где она вышла замуж за придворного бриллиантовых дел мастера Гзель» [2].
Протягом 1798-1804 рр. В. Беретті навчався в Петербурзькій академії художеств у класі архітектури. Він навчався в класі видатного зодчого А. Захарова, а з 1802 р. працював помічником іншого визначного архітектора Томи де Томона на перебудові Большого театру та будівництві Біржі. Академію архітектор закінчив із золотою медаллю та шпагою, присудженими за проект кам"яних казарм для кінного полку. Тоді ж йому видано атестат І ступеню на звання художника [3].
Професійну діяльність архітектора В. Беретті за територіальним принципом можна поділити на два періоди:
1) петербурзький (1804-1837 рр.);
2) київський (1837-1842 рр.).
13 лютого 1809 р. за зверненням В. Беретті Рада Академії художеств постановила: «По просьбе назначенного г-на Беретти о задании ему по его художеству программы на получение звания академика, задается ему программа - сделать подробный план и фасаду Кадетскому корпусу соображаясь с местоположением и зданиями уже находящимися и с описанием всех работ и сметы оным, присовокупя к тому частные профили фундаментов, сводов, куполов и расположение связей железных или контрофорсов» (друкується за текстом М. Грицая [4]). За виконання проекту сухопутного кадетського корпусу Академія художеств 1 вересня 1809 р. присвоїла В. Беретті звання академіка.
У березні 1810 р. архітектор перейшов працювати до Комітету міських будівель, але продовжував співпрацювати з Т. Томоном [5]. З 1812 р. робота в комітеті стає основною для В. Беретті. 12 останніх років до переїзду в м. Київ він працює старшим архітектором.
У 1818-1820 рр. на Сенній площі в м. Петербурзі за проектом В. Беретті зведено будівлю гауптвахти. У столиці Російської імперії за проектами архітектора зведено т.зв. «съезжий дом» (у Нарвській частині), розроблено проекти перебудови таких будинків у інших районах Петербурга. За завданням міської думи він проектував чимало складських споруд (найбільш значними були «Сельдяной буян» і скотобійня на Гутуївському острові). Споруджував В. Беретті і культові споруди: Єкатерининську церкву в Нарвській частині, церкву на Волковському цвинтарі та ін.
У 1831 р. В. Беретті подав прохання до Ради Академії художеств про зайняття вакантної після смерті проф. Гомзіна посади професора Академії. 30 вересня 1831 р. йому присуджено звання професора архітектури 2-го ступеню. Відтоді він працюватиме в Академії художеств до 1837 р.
Окрім державних замовлень, В. Беретті виконував і приватні. Зокрема, він збудував багатоквартирний прибутковий будинок Чапліних на Невському проспекті [5].
В. Беретті часто запрошували до участі в різноманітних конкурсах (Петровського театру, храм Христа-Спасителя в м. Москві, Гостиного двору та Ісаакіївського собору в м. Петербурзі, храму для Херсонеса, пам"ятників Державіну, Карамзіну тощо).
26 грудня 1833 р. було оголошено конкурс «для сочинения планов и фасадов предполагаемого к возведению в Киеве для Университета св. Владимира здания, которое с наружным благообразием соединяло бы и удобства к полному удовлетворению всех надобностей чего высшего ученого заведения» (друкується за текстом М. Грицая [6]), який проводився Академією художеств. Оголосити переможців планували у травні 1834 р., проте через зайнятість професорів О. Брюллова, А. Мельникова, К. Тона та В. Беретті поточною роботою його продовжили на рік. І в 1835 р. оголосили переможця, яким став В. Беретті.
У 1836 р. В. Беретті прибув до м. Києва для спорудження будинку університету. У 1837 р. він переїхав сюди й обійняв посаду головного архітектора міста [7].
У 1837-1843 рр. за його проектом зведено класицистичну споруду сучасного центрального корпусу Київського університету імені Т. Шевченка. В. Беретті задумав створити містобудівний ансамбль, тому він розпланував і прилеглі до споруди квартали, а також частину Хрещатика, Бессарабку, частину Печерська.
27 листопада 1837 р. Миколою І було затверджено проект планування і забудови м. Києва, розроблений В. Беретті за участю землеміра Л. Шмегельського та архітектора Л. Станзані [8]. Проектом передбачалося поділити місто на шість історичних адміністративних частин.
У 1838-1843 рр. за проектом В. Беретті в м. Києві зведено Інститут шляхетних дівчат (нині - Міжнародний центр культури і мистецтв). У 1840 р. за його проектом побудували Обсерваторію на пагорбі неподалік від вул. Львівської (нині - вул. Артема).
Помер В. Беретті 18 серпня 1842 р. у м. Києві. Похований на Байковому кладовищі. Незавершені будівництвом споруди архітектора завершував його син - архітектор О. Беретті.







Список використаної літератури:
1. Кальницкий М. Зодчество и зодчие / М. Кальницкий. - К. : Варто, 2012. - С. 279.
2. Грицай Н.А. Киевский период творчества В. И. Беретти : дис. ... канд. архитектуры / Н. А. Грицай ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т истории и теории архитектуры. - К., 1950. - С. 16.
3. Кондаков С.Н. Юбилейный справочник Императорской академии художеств, 1764-1914. / сост. С. Н. Кондаков. - СПб. : [б. и., б. г.]. - Ч. 2. Биографическая. - С. 294.
4. Грицай Н.А. Киевский период творчества В. И. Беретти : дис. ... канд. архитектуры / Н. А. Грицай ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т истории и теории архитектуры. - К., 1950. - С. 18.
5. Тимофеенко В.И. Архитектор В. И. Беретти : (К 200-летию со дня рождения) / В. Тимофеенко // Строительство и архитектура. - 1981. - № 8. - С. 28.
6. Грицай Н.А. Киевский период творчества В. И. Беретти : дис. ... канд. архитектуры / Н. А. Грицай ; Акад. архитектуры УССР, Ин-т истории и теории архитектуры. - К., 1950. - С. 40.
7. Павленко Ю.В. Беретті Вікентій Іванович // Кияни : біограф. слов. / Укр. академія наук, Укр. т-во істориків науки, Ін-т гуманітарних досліджень ; голов. ред. Ю.О. Храмов. - К. : Фенікс, 2004. - С. 30.
8. Кулешова Т.О. Петербурзький розмах діяльності архітектора Вікентія Івановича Беретті в Києві / Т. О. Кулешова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування / Київ. держ. техн. ун-т буд-ва та архітектури. - К. : КДТУБА, 1997. - Вип. 1. - С. 16.


Прочитано: 1429 раз
Дополнительно на данную тему:
Олексій Миколайович Бекетов (1862–1941)
Асєєв Юрій Сергійович (1917–2005)
Вайнгорт Арій-Леон Семенович (1912-1994)
Будиловський Михайло Пейсахович (Петрович) (1928 р.н.)
Агуф Марк Михайлович (1919–1986)
Вербицький Олександр Матвійович (1875–1958)
Альошин Павло Федотович (1881–1961)
Власов Олександр Васильович (1900–1962)
Вязьмітіна Марія Іванівна (1896–1994)
Безсонов Сергій Васильович (1885–1955)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.22 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //