Десяті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Відповідно до плану наукових і науково-просвітницьких заходів під егідою Мінрегіону України в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного 22 жовтня 2015 р. відбулися Десяті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні». Тема засідання: «Творча та педагогічна діяльність київського зодчого Володимира Ніколаєва (1847-1911)». Читання присвячені видатному архітектору, педагогу, громадському діячу Володимиру Миколайовичу Ніколаєву.
Відкрила Десяті Заболотнівські читання Галина Войцехівська, директор
Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені. В. Г.
Заболотного, яка у своєму виступі розповіла про історію заснування
Заболотнівських читань та відзначила непересічне значення творчості
архітектора Володимира Ніколаєва в контексті забудови Києва. Учасникам
була надана унікальна можливість переглянути документальний фільм
«Володимир Ніколаєв», про життя і творчість одного з найвидатніших
київських архітекторів кінця ХІХ - початку ХХ ст. Фільм знятий у 1996 р.
українським режисером Валентином Соколовським за сценарієм Михайла
Кальницького. Києвознавець, історик Михайло Кальницький, який понад
30 років досліджує творчість Володимира Ніколаєва, висвітлив один з
аспектів невідомих сторінок діяльності Володимира Ніколаєва, а саме його
діяльність на посаді голови літературно-артистичного товариства в
Києві. Серед почесних членів літературно-артистичного товариства було
багато відомих українських діячів, зокрема, Марко Кропивницький, Олена
Пчілка, Павло Житецький та ін. З розповіді виступаючого присутні
дізналися, що літературно-артистичне товариство, очолюване Володимиром
Ніколаєвим, проводило багато літературно-мистецьких заходів та було
осередком взаємної поваги, співпраці різних національностей і культур.
Під керівництвом Ніколаєва літературно-артистичне товариство проводило
благодійну діяльність, надавало стипендії студентам Київського музичного
й художнього училищ. Олена Мокроусова, історик, мистецтвознавець,
розкриваючи свою тему виступу, наголосила, що Володимир Ніколаєв не брав
безпосередньої участі в архітектурних конкурсах, але в його творчості
знайшов відбиток цей вид архітектурної діяльності. Непряма участь В.
Ніколаєва у київських конкурсах була розглянута в широкому історичному
контексті конкурсного проектування ХІХ - початку ХХ ст. в цілому. У
своєму виступі Олена Мокроусова розкрила особливості проектування та
будівництва епохи, а також складні психологічні стосунки архітекторів та
замовників будівництва. Володимир Ніколаєв не залишив цілісного
комплексу документів у вигляді особового фонду або колекції. Кожний
архів, де зберігаються документи, пов"язані з ним, прагне відшукати
якомога більше архівних свідчень про життя та творчу діяльність
видатного архітектора. У Державному архіві м. Києва зберігається значна
кількість документів про Володимира Ніколаєва, пошук яких ще триває. Про
це присутнім повідомила та продемонструвала відеоряд відсканованих
документів, що розкривають невідомі сторінки життя та діяльності В.
Ніколаєва, начальник відділу інформації та використання документів
Державного архіву міста Києва Оксана Ємчук. Вона також наголосила, що
багато матеріалів з фонду архіву представлено в роботах києвознавців та
архітектурознавців. Борис Єрофалов, архітектор, академік Української
академії архітектури, у своєму виступі зазначив, що Володимир Ніколаєв
відзначався надзвичайною творчою активністю та вмілим застосуванням
найрізноманітніших стильових форм. Ніколаєв переїхав до Києва, коли
місто стрімко зростало. Архітектор здешевив київське будівництво,
використовуючи якість місцевої цегли - міцність і рівномірний жовтий
колір. Архітектор Ніколаєв в багатьох церквах Києва використав досвід
візантійського стилю, зокрема, в Благовіщенській, Олександро-Невській,
Стрітенській, Вознесенській, Михайлівській. Вершиною церковного
будівництва В. Ніколаєва, на думку Бориса Єрофалова, стала лаврська
Трапезна церква Антонія і Феодосія з двадцятиметровим куполом, яка не
має звичайних стовпів всередині. Саме за Володимира Ніколаєва, зазначив
доповідач, були побудовані найкращі концертні зали в Києві, зводилися
собори, театри, університети та надзвичайної краси будинки. Провідний
бібліограф бібліотеки Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника Світлана Шляховська ознайомила
присутніх з однією з розробок наукового-дослідного відділу заповідника -
мультимедійним електронним ілюстрованим біографічним довідником
«Архітектори-інженери Києво-Печерської лаври XVII - початку ХХ ст.». На
компакт-диску (CD-ROM), вміщено інформацію та стислі біографічні
відомості про архітекторів-інженерів, життя та діяльність яких
пов"язанні з Києво-Печерською лаврою досліджуваного періоду. Важливий
внесок у створення архітектурного ансамблю Києво-Печерського монастиря
вніс відомий архітектор, педагог Володимир Ніколаєв, який з 1872 р. жив і
працював у Києві. За його проектами у Києво-Печерській лаврі зведено
будинок, який служить входом до галереї Дальніх печер (1893), Трапезну
церкву з палатою (1895), ківорій (1896), що розташований біля Великої
дзвіниці, споруджено ківорій на Дальніх печерах (1897) та збудовано
кілька готельних корпусів (ХІХ ст.). Дмитро Мироненко, завідувач
відділу бібліографічної та довідково-інформаційної роботи Державної
наукової архітектурно-будівельної імені В. Г. Заболотного, розповів про
підготовку біобібліографічного покажчика, присвяченого життю та
діяльності Володимира Ніколаєва, та продемонстрував іконографіку
архітектора, що представлена у фонді бібліотеки. Зазначив також, що
працівники бібліотеки приділяють значну увагу дослідженню й розкриттю
фондів бібліотеки та донесенню інформації до її користувачів як в
традиційному, так і електронному вигляді.
Фотогалерея: Десяті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Прочитано: 1704 раз Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”
Треті Заболотнівські читання
Другі Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
ХVІІ Заболотнівські читання
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
|