Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Біла Церква (до 1052 р. - Юр"їв) Київської області - районний центр, розташований у долині р. Росі (басейн Дніпра) за 87 км на південний схід від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 196023 особи.

Перша назва міста - Юр"їв - походить від християнського імені його засновника - князя Ярослава Мудрого. У 1050 р. з метою поширення християнства серед половців князь збудував єпископську церкву на Замковій горі. Споруда була білого кольору, тому в народі її назвали «білою церквою». Згодом таке ім"я отримало й місто. Вперше назва Біла Церква згадується в Іпатіївському літописі 1155 р.
У 1032 р. давньоруське місто Юр"їв відігравало роль захисної фортеці та було центром торгівлі Київської Русі. За свою тривалу історію місто неодноразово руйнувалося, зазнавало нападів. Зокрема, в 1095 р. та 1103 р. місто було зруйноване, та відбудоване наприкінці 1103 р. київським князем Святополком Ізяславовичем. Під час монголо-татарської навали в XIII ст. його знову зруйновано.
Біла Церква вперше згадується в історичних документах XIV ст. На той час Київщина була захоплена Литовським князівством, а після Люблінської унії - Польщею. На початку 1550-х рр. містечко стає центром Білоцерківського староства та важливим опорним пунктом у боротьбі з татарами.
З 1570 р. Біла Церква стає власністю українського магната, київського воєводи В.-К. Острозького.
У 1591 р. відбулося антифеодальне селянсько-козацьке повстання за керівництва С. Наливайка, яке закінчилось розгромом польських військ.
На початку XVII ст. Біла Церква була досить значним поселенням. За люстрацією 1616 р. тут налічувалося понад 600 дворів. У містечку діяли млини, медоварні, пивоварні, розвивалася торгівля.
Історія Білої Церкви тісно пов"язана з Національно-визвольною війною українського народу 1648-1654 рр. У цей період містечко, що мало добре укріплену фортецю, стало одним з важливих опорних пунктів на шляху між Києвом і Запорізькою Січчю.
З 1774 р. містечком володів гетьман Польщі граф Ф. К. Браницький.
У 1793 р. Біла Церкву приєднано до Росії.
В 1793-1799 рр. в Білій Церкві було закладено великий ландшафтний парк «Олександрія» площею 297 га. Названо парк на честь дружини польського графа - Олександри Браницької.
Після Громадянської війни в Україні Біла Церква стала одним з найбільших промислових і торговельних центрів Київської губернії. В 1900 р. тут працювали шість заводів та п"ять фабрик. Біла Церква посідала перше після Києва місце за обсягом торгівлі хлібом. Почала зростати кількість населення містеча. В 1860 р. тут налічувалось 12075 осіб, у 1900 р. - 47771 осіб (включаючи жителів околиць). У 1925 р. - Біла Церква отримала статус міста.
У часи Другої світової війни містечко було окуповано в період з 6 липня 1941 до 4 січня 1944 рр. Під час окупації на території міста діяли партизанські загони.
У 1960-х рр. у місті діяли: краєзнавчий музей, дві міські бібліотеки, 37 лікувальних закладів, заводи - «Електроконденсатор», Білоцерківський шинний завод, пивоварний, енергоремонтний, молочний; комбінати - м"ясний, домобудівний; вовнянопрядильна фабрику та ін.
Після аварії на Чорнобильській АЕС Біла Церква прийняла майже 1700 переселенців з 30-кілометрової зони відчуження.
На території сучасного міста виявлено курган доби бронзи (II тисячоліття до н.е.) та велике давньоруське городище з посадом.

Список використаної літератури:
1. Біла Церква // Україна: 100 визначних місць : фотокнига / С. Л. Удовік. - 3-е вид. - К. : Ваклер, 2008. - С. 11-14 : фот.
2. Біла Церква // Центральна Україна : путівник / С. Л. Удовік. - К. : Ваклер, 2008. - С. 143-147 : іл.
3. Діденко Л.М. Біла Церква / Л. М. Діденко // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Координаційне бюро ЕСУ. - К., 2003. - Т. 2. - С. 757-758 : іл.
4. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міського типу Української РСР / Ю. М. Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
5. Минуле і сучасне міста Білої Церкви / О. Г. Павловський [и др.] ; Білоцерків. с.-г. ін-т. - Біла Церква : [Б. в.], 1957. - 104 с. - Бібліогр. в підрядк. прим.
6. Перекрестов В.Д. Біла Церква / В. Д. Перекрестов, В. Т. Трембовельський // Історія міст і сіл Української РСР / Ін-т історії АН УРСР. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. - В 26 т. : Київська область. - С. 99-124 : фот. - Бібліогр. в підряд. прим.
7. Срібняк М.Л. Біла Церква : іст.-архітектур. нарис / М. Л. Срібняк, В. М. Федотов. - 2-е вид. - К. : Будівельник, 1970. - 63 с. : іл. - (Міста УРСР).