Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Угнів Львівської області - місто Сокальського району, розташоване на р. Солокії за 48 км від районного центру м. Сокаля, 74 км від обласного центру м. Львова та 522 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 1021 особа.

В архівних джерелах перша згадка про місто відноситься до 1360 р.
У XV ст. власниками села були Зигмунт і Дерслав з Радзанова. У 1462 р. вони отримали для Угнева магдебурзьке право, право на два річні ярмарки й щотижневі торги. У цей час у місті особливого розвитку набуло шевське ремесло.
У 1644 р. король підтвердив міські привілеї на прохання власника Угнева С. Ніщицького.
У XVII-XVIII ст. в Угневі існував Василіанський монастир.
Угнів мав гончарський, кушнірський, ковальський, ткацький цехи, але найбільше славився - аж до XIX ст. - шевським ремеслом. З п"яти основних цехів славився цех, який шив визначні не тільки в окрузі, а й за її межами чоботи­«огнівці».
Зазнав Угнів і набіги татаро­монголів, епідемій і численних пожеж.
Вважається, що Угнів був вільним містом і його не торкнулося кріпосне право.
Після поділу Польщі (1772 р.) місто було у складі Австрії (з 1867 р. - Австро­Угорщина), з 1919 р. - у складі Польщі. Угнів входив до складу Польщі до 1951 р., з невеликими перервами перед Другою світовою війною і після неї.
На початку XX ст. в Угневі були пошта, телеграф, фінансові установи.
У 1951 р., згідно з радянсько­польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам"яного вугілля, перейшли до СРСР - в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі. Після цього польське населення з міста виїхало, і до нього вселилися українці.
У 1970­х рр. в Угневі займались відгодівлею великої рогатої худоби, працював меблевий цех, млин. Діяли бібліотека, Будинок культури.
Наприкінці ХХ ст. у місті працював завод з переробки кормів.
Сьогодні Угнів відомий як найменше місто в Україні.

Список використаної літератури:
1. Угнів // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. - Т. 3. - С. 318.
2. Угнів = Uhniv : місто Сокальського району Львівської області // Герби міст України: (XIV - I пол. XX ст.) / А. Б. Гречило, Ю. К. Савчук, І. І. Сварник. - К. : Брама, 2001. - С. 345 : герби. - Бібліогр. в кінці ст.
3. Угнів // Міста України : інформ.-стат. довід. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 103.
4. Угнів // П"ять шляхів зі Львова : путівник / авт. фотогр. М. Іващенко ; літ. ред. І. Магдиш. - К. : Грані-Т, 2008. - С. 97-98 : фот.
5. Угнев, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР: (ил. справ.-каталог). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. - К. : Будівельник, 1985. - Т. 3. - С. 206 : фот.