Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Г - Е

Головко Григорій Володимирович (1900–1982)

Григорій Володимирович Головко - український архітектор, мистецтвознавець, дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР (з 1956), член-кореспондент Академії архітектури УРСР (з 1950), академік Академії будівництва і архітектури УРСР (з 1958), заслужений будівельник УРСР (1960), заслужений архітектор УРСР (1970), член Президії Спілки радянських архітекторів СРСР (з 1937), лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1971), мав медалі «За перемогу над Німеччиною» (1946), «За доблесну працю» (1946), орден «Знак Пошани» (1948), орден Трудового Червоного Прапору (1958).



Народився Г. Головко 13 жовтня (30 вересня) 1900 р. у с. Дубровці Миргородського району Полтавської області в родині селянина. Про власну родину архітектор писатиме: «Отца и Матери давно уже нет, а отца я даже не помню. Знаю, что к ответственности не привлекались они. Все время занимались с/х и подрабатывали себе на проживание у соседних помещиков» (Автобіографія. 15.09.1948), а також: «Отец имел две десятины земли и 8 душ семьи. Отец умер в 1907 г., а мать умерла в 1919 г.» (Автобіографія. 26.03.1964).
У юнацькому віці працював збруйником Дубровського кінного заводу в рідному селі (1912-1913 рр.), робітником пекарні Філіппова в м. Москві (1913-1914 рр.), конюхом, молотобійцем, ковалем на іподромах Москви та Києва (1914-1918 рр.).
Протягом 1918-1919 рр. входив до складу Миргородського загону червоних партизан, що діяв на території міст Миргорода та Полтави.
Брав активну участь у Громадянській війні 1917-1921 рр. красноармійцем. У квітній 1919 р. був поранений (отримав контузію ніг), проте з травня 1920 р. відновив діяльність. У 1922 р. демобілізований.
У 1922-1930 рр. працював на партійній роботі в с. Дубровці Полтавської області, м. Миргороді, с. Сорочинцях Полтавської області, секретарем райкому партії Старо-Синявського району Вінницької області та Хабенського (Поліського) райкому партії Київської області.
Протягом 1930-1935 рр. навчався на архітектурному факультеті Київського будівельного інституту (нині Київський інженерно-будівельний інститут). По завершенні одержав звання архітектора з планування міст. Як відмінника, його залишили працювати при інституті на посаді архітектора архітектурної майстерні (1935-1936 рр.).
У 1936-1939 рр. був на посаді головного архітектора м. Києва - директора архітектурно-планувального управління. У цей час брав участь і керував розробкою окремих вузлів генерального плану м. Києва, проводив експертизу центрів вулиць і комплексну схему м. Києва, консультував низку проектів міст та районних центрів Західних областей.
У 1937-1941 рр. - голова Спілки архітекторів УРСР. Одночасно у 1938-1941 рр. працював першим редактором новоствореного журналу «Архітектура Радянської України». Тривалий час входив до складу редколегії київського журналу «Строительство и архитектура».
У травні 1961 р. на ІІІ з"їзді Спілки архітекторів СРСР обраний членом та секретарем правління Спілки.
Під час Другої світової війни мобілізований до лав Червоної армії, був командиром роти, політруком інженерних військ (1941-1942), перебував у оперативній групі Військово-будівельного управління Південно-Західного фронту на посаді військового інженера та уповноваженого у справах будівництва військових об"єктів. У червні 1942 р. за рішенням уряду відізваний з лав армії та призначений на роботу звільненим членом президії правління Спілки радянських архітекторів (м. Москва) і одночасно головою Спілки радянських архітекторів України.
З кінця 1943 р. до листопада 1944 р. працював за сумісництвом начальником Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР. За власним бажанням звільнений від роботи начальником Архітектурного управління та головним архітектором м. Києва.
У 1945 р. призначений архітектором - автором державних архітектурних майстерень у м. Києві.
У 1950 р. Г. Головка обрано членом-кореспондентом Академії архітектури УРСР, у 1958 р. - дійсним членом Академії будівництва та архітектури УРСР.
Протягом 1959-1976 р. працював директором Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та будівельної техніки.
У 1971 р. Г. Головку присуджено Державну премію Української РСР в галузі науки і техніки за шеститомну працю «Історія українського мистецтва».
Входив до складу Головної редакційної колегії Української радянської енциклопедії та членом Редакційної колегії першого і другого томів нарисів «Архітектури України», членом Технічної ради Державного комітету Ради міністрів УРСР.
Протягом 28 років (з 1931 до 1969 рр.) Г. Головка обирали депутатом Київської міської Ради трудящих.
Серед його проектів: проект планування м. Новоград-Волинська Житомирської області, проект будинку Окрвиконкому та будівлі громадських організацій для м. Новоград-Волинського (1935), проект і будівництво військового містечка в м. Деражні Хмельницької області з окремими будівлями (1934), проект планування Білої Церкви (1938), проект двоповерхового котеджу в м. Києві для Академії наук УРСР (1945), проект житлового будинку Комітету у справах архітектури (1946), генеральний план Інституту фізики Академії наук УРСР з житловим і громадським комплексом (1945-1946), проект житлового будинку із застосуванням кераміки (1946), проект Інституту гідрології, гідротехніки Академії наук УРСР на Брест-Литовському шосе в м. Києві (1946-1947), проект житлового будинку на 57 квартир на вул. Червоноармійській в м. Києві (1948), проект і будівництво великого військового табору (1942), проект житлового кварталу на вул. Червоноармійській у м. Києві (1936), проект станцій Київського метрополітену «Університет» (1960) і «Політехнічний інститут» (1963), «Святошин» (1969-1971) та ін.
Автор наукових робіт: «Расцвет зодчества Советской Украины» (1954), «Украина строит» (у співавторстві, 1957), «Архитектура Советской Украины за 40 лет» (1957), «Проблемы современной архитектуры» (1963), «Киевский метрополитен» (у співавторстві, 1963), «Архітектура України на новому етапі (1954-1964)» (у співавторстві, 1964), «Архітектура України. 1917-1967» (у співавторстві, 1967). Г. Головко опублікував понад 100 наукових статей у періодичних виданнях. До сфери його інтересів входили проблеми історії та теорії української архітектури, народного зодчества та мистецтва.
Ним підготовлено близько 30 доповідей на з"їздах і пленумах Спілки архітекторів УРСР. За його керівництва було проведено обговорення багатьох актуальних проблем радянської архітектури.
Помер 31 жовтня 1982 р. після тяжкої хвороби. Похований на Байковому кладовищі м. Києва.

Підготовлено за матеріалами:
Головко Григорій Володимирович [Изоматериал] : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1948. - 242 л. + 6 Почетных грамот + 2 газ. ст. + 1 фот.+ 1 удостоверение + 1 пап. матер. - (в пап.)


Прочитано: 1172 раз
Дополнительно на данную тему:
Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)
Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)
Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
Добровольський Анатолій Володимирович (1910–1988)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.24 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //