Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Тараща Київської області - районний центр, розташоване на р. Котлуй за 119 км від обласного центру м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 13307 осіб.

За версією В. В. Романюка назва міста походить від скіфського «Ra» - сонце, «Stra» - міститися, «Та» - біля, поблизу, тобто «Тараща» - знаходитися біля сонця.
На території сучасної Таращі до XVIII ст. було незаймане урочище. З 1569 р. воно належало до Білоцерківського староства Речі Посполитої. У 1611 р. польський король Сигізмунд ІІІ подарував ці земля шляхтичу Лісовичу за умови створення тут форпосту для боротьби з татарами. Умова не була виконана. Польський король відібрав урочище й передав його Островському, а згодом - Родкевичу. Урочище залишалося незаселеним.
Містечко в урочищі було засноване в 1709 р. полковником Антонієм Бліндовським, якому король Август ІІ передав у володіння цю територію. Ним був побудований і Таращанський замок.
У 1711 р. Таращу зруйнували війська за керівництва П. Орлика.
У 1722 р. Тараща отримала статус ярмаркового містечка.
У 1740 р. Тараща стала центром староства. У цьому ж році король Август ІІІ передав її шляхтичам Бушовським. У поселенні розвивалися ремесла і торгівля, збільшилося населення.
У 1791 р. містечко отримало магдебурзьке право.
У 1793 р. містечко увійшло до складу Російської імперії.
У 1800 р. Тараща отримала статус повітового міста Таращанського повіту Київської губернії.
У 1829 р. було затверджено план Таращі, виконаний архітектором В. Гесте.
У 1855 р. в Таращі працювали тютюнова фабрика, цегельний завод і 12 водяних млинів. У 1867 р. стали до ладу черепичний, пивоварний і другий цегельний заводи. У 1900 р. в Таращі вже діяли вальців млин, пивоварний завод, шість цегельних заводів, медоварня, миловарня, олійниця, свічкарня, 18 кузень, вісім водяних млинів, два вітряки, чотири тупчаки.
По завершенні Громадянської війни 1918-1920 рр. у місті встановлено радянську владу.
У 1939 р. введено в дію плодокомбінат, маслозавод, харчокомбінат. У 1941 р. при харчокомбінаті відкрито макаронну фабрику.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 23 липня 1941 р. до 5 січня 1944 р. Під час окупації в Таращі діяла підпільна організація. Жителі міста брали участь у партизанському русі.
У 1944 р. відновлено роботу МТС, плодоконсервного заводу й решти промислових підприємств Таращі. У 1955 р. почало роботу «Міжколгоспбуд»
У 1957 р. Таращу віднесено до категорії міст.
Наприкінці ХХ ст. в місті працювали сироробний, плодоконсервний, комбікормовий заводи, комбінат продовольчих товарів, цех Білоцерківської меблевої фабрики. Діяли радгосп-технікум і краєзнавчий музей.
Поблизу Таращі виявлено бронзовий клепаний казан і бронзову сокиру доби пізньої бронзи (І тисячоліття до н.е.).

Список використаної літератури:

1. Козловська Л.Г. Тараща / Л. Г. Козловська, І. З. Пількевич // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / Ін-т історії АН УРСР. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. - Київська область. - С. 619-633 : фот. - Бібліогр. в підряд. прим.
2. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР / Ю. М. Кругляк; відп. ред. І. О. Варченко. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
3. Тараща // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. - Т. 3. - С. 262.
4. Тараща = Tarashcha : місто, районний центр Київської області // Герби міст України: (XIV - I пол. XX ст.) / А.Б. Гречило, Ю.К. Савчук, І.І. Сварник. - К. : Брама, 2001. - С. 335 : герби. - Бібліогр. в кінці ст.
5. Тараща // Міста України : інформ.-стат. довід. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 99.