Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Тернопільська область

Тернопільська область утворена 4 грудня 1939 р. (до 1944 р. - Тарнопільська область). Після приєднання території до складу УРСР. Адміністративний центр - м. Тернопіль.

Розташована у Західній Україні. Значна частина території області розташована у межах Подільської височини (250-400 м над рівне моря), і тільки крайня північно-західна частина - на рівнині Малого Полісся. В області розташовано чимало природних пам'яток, серед яких Товтрове пасмо (Медобори), Кременецькі гори, долини Дністра та його притоки, Дністровський каньйон, численні печери (найдовша в Європі карстова печера Оптимістична), водоспади, скелі та парки.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Середньорічна кількість опадів, більша частина яких припадає на теплу пору року, становить 650-700 мм.

Станом на 01.01.2012 р. до Тернопільської області входило 17 районів, 18 міст, у т.ч. 17 малих міст, 17 селищ і 1023 сіл. Населення області налічувало 1080,4 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 474,9 тис. осіб, сільське - 605,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 17 міст Тернопільської області: Тернопіль, Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хворостків, Чортків, Шумськ.

На території області знаходиться 426 пам'яток археології, з них 6 - національного значення; 1273 пам'ятки історії, з них 1 - національного значення; 1315 пам'яток архітектури та містобудування, з них 180 - національного значення; 164 пам'ятки монументального мистецтва.

На території Тернопільської області збереглася значна кількість об'єктів архітектурної спадщини середньовіччя, що складається з великої кількості фортечних і замкових оборонних споруд, котрі руйнуються і перебудовуються впродовж століть. Оборонний характер властивий також значній кількості культових споруд різних конфесій - костелам, церквам і синагогам, хоча з XVIII-ХІХ ст. ці споруди не виконували оборонних функцій. Із зразків цивільного будівництва минулого в області збереглися ратуші, палаци, маєтки та історичні пам'ятки.


Місто Теребовля Тернопільської області

Місто Теребовля Тернопільської області - районний центр, розташований у долині р. Гнізни (притока Серету, басейн Дністра) за 34 км від обласного центру м. Тернополя та 518 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 13455 осіб.

 




Назву міста виводять від слова «теребівля» - «місце, очищене від заростей» («теребити» - «розчищати землю від лісу під поле»).
Перша згадка про Теребовлю належить до 1097 р. в Іпатіївському літописі. Розташовувалася вона на мисі при злитті рік Серету й Гнізни, де згодом виникло с. Зеленче (у 1958 р. приєднане до с. Семенова). Вигідне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів сприяло перетворенню містечка на значний ремісничий і торговельний центр. На той час тут існували ювелірні й склоробні майстерні, про що свідчить виявлені на території городища формочки для відливки ювелірних виробів, бронзові штампи та два скарби).
Наприкінці ХІ ст. місто стало центром удільного Теребовлянського князівства (виникло не раніше 1084 р.), до складу якого входили землі південно-східної Галичини, Буковини, Поділля. Першим князем був Василько Ростиславич.
У 1124 р. князівство перейшло до синів Василька Ростиславича - Івана й Григорія. Від 1144 р. князівством керував Володимирко - їхній двоюрідний брат. Він об"єднав Перемишльсько-Звенигородське й Теребовлянське князівства, створивши Галицьке князівство із столицею в Галичі. У 1199 р. князь Роман Мстиславич об"єднав Галицьке й Володимиро-Волинське князівства, утворивши Галицько-Волинське князівство. У 1211 р. теребовлянським князем певний час був Ізяслав, син сіверського князя Володимира Ігоревича. У 1241 р. Теребовля була зруйнована монголо-татарськими ордами.
У 1349 р. містечко увійшло до складу Польщі.
У 1366 р. тут споруджено замок. Теребовля стає однією з прикордонних фортець.
У 1389 р. містечку надано Магдебурзьке право.
У 1434 р. Теребовля стає повітовим містечком.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. містечко потерпало від частих нападів татар (у 1498, 1508, 1515, 1516 рр.).
У 1565 р. у Теребовлі мешкало близько 1400 осіб. У 1572 р. тут було 248 будинків. У 1578 р. діяли кушнірський і шевський цехи. Протягом 1590-1648 рр. тут існувало 25 видів ремесел (мечники, муляри, гончарі, бондарі, ткачі, шевці, пивовари, медовари, золотники, кушніри, воскобійники, дьогтярі та ін.). У 1617 р. виникає кравецький цех, у 1640-х рр. - ткацький і різницький цехи.
У 1631 р. на місці старого замку зведено новий. Його подвір"я були оточені мурованими стінами завтовшки 4 м. Також на краю гори тут була споруджена башта, за напільного боку - дві башти, перед якими викопано рови.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. мешканці міста підтримали козацькі війська.
У 1656-1657 рр. в районі Теребовля активно діяли опришки.
У 1675 р. місто було вщент зруйноване турецько-татарськими військами. Замку вдалося витримати облогу. У 1668 р. Теребовлю й замок було вщент зруйновано.
У 1722 р. у місті були шевський, кушнірський і кравецький цехи.
У 1772 р. Теребовля увійшла до складу Австрії і стала повітовим містом Тернопільського округу. У 1778 р. тут було 395 будинків, а кількість мешканців становила 2110 осіб.
Протягом 1810-1815 рр. містечко перебувало під владою Російської імперії, було центром Теребовлянського округу. Потім повернувся до складу Австрії.
У 1860-х рр. тут працювали каменоломня, п"ять млинів. Поширеними були гончарство, бондарство, виробництво цегли, кошиків, сукна. Діяли також шевський, різницький, ткацький і хутровий млини.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у Теребовлі неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій у другій половині вересня 1920 р. його захопили польські війська.
У вересні 1939 р. місто увійшло до складу УРСР. У січні 1940 р. Теребовля стала районним центром.
Протягом 1940 р. було створено кравецьку, шевську, деревообробку та кондитерську артілі.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 8 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р.
До кінці 1944 р. у Теребовлі працювали цегельний і маслоробний заводи, промисловий і харчовий комбінати, взуттєва, кравецька та столярна майстерні, три млини. Протягом 1946-1950 рр. на промкомбінаті відкрито цехи обробки шкіри, миловарний, лимарний, випалювання вапна та ін. Почала працювати швейно-взуттєва фабрика.
У 1964 р. на базі одного із цехів промкомбінату створено фабрику ялинкових прикрас.
У 1970-х рр. у Теребовлі діяли Будинок культури, кінотеатр, районна і дитяча бібліотеки тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали консервний, цегельний заводи, завод сухого знежиреного молока, фабрика ялинкових прикрас, взуттєва фабрика, філія Тернопільської фабрики «Індтрикотаж», комбінат хлібопродуктів.
На околицях міста було виявлено поселення, курганні поховання та без курганний могильник доби бронзи. Знайдено бронзовий посуд, наконечники стріл скіфського періоду VII-VI ст. до н.е., а також грецькі та римські монети ІІ ст. н.е. Виявлено також поселення і могильник черняхівської культури.

















Список використаної літератури:
1. Бількевич А.М. Теребовля / А. М. Бількевич, М. П. Смалига, І. Й., Стефанкевич М. Б. Снітовський // Історія міст і сіл Української РСР. В 26 т. / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: С. П. Нечай [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1973. - Тернопільська область. - С. 479-489 : іл.
2. Голубець М. Теребовля / М. Голубець. - Львів : Новий час, 1927. - 24 с. - (Бібліотека "Нового часу" ; ч. 20).
3. Демченко В.Ф. Теребовля : іст.-краєзн. нарис / В. Ф. Демченко, І. П. Герета. - Львів : Каменяр, 1971. - 83 с. : іл. - (Вивчай рідний край).
4. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл. - Бібліогр.: с. 282.
5. Теребовля // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 100.
6. Тереболя // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. - Т. 3. - С. 275-276.
7. Теребовля, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем Совет. архитектуры в г. Киеве. - К. : Будівельник, 1986. - Т. 4. - С. 82-84 : ил.
8. Томенчук Б.П. Теребовль - місто Галицької Русі / Б. П. Томенчук // Галич і Галицька земля : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т археології, Нац. заповідник «Давній Галич». - К. : [б. в.] ; Галич : Нац. заповідник «Давній Галич», 1998. - С. 124-127 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.


Прочитано: 2244 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Збараж Тернопільської області
Місто Підгайці Тернопільської області
Місто Шумськ Тернопільської області
Місто Бережани Тернопільської області
Місто Бучач Тернопільської області
Місто Борщів Тернопільської області
Місто Заліщики Тернопільської області
Місто Чортків Тернопільської області
Місто Зборів Тернопільської області
Місто Копичинці Тернопільської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.15 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //