Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Віртуальні виставки

Віртуальні виставки бібліотеки ім. В.Г. Заболотного


Український архітектор А. В. Добровольський (1910 – 1988)

   А. В. Добровольський - один із найавторитетніших архітекторів України, які творили в середині ХХ ст.До 100-річчя вшанування пам"яті зодчого працівниками Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного організована виставка «Архітектор Анатолій Володимирович Добровольський (1910 - 1988)».

 

 

 



Народився А. В. Добровольський 19 травня 1910 р. в с. Буки, тепер Житомирської області. Після здобуття архітектурної освіти в Київському інженерно-будівельному інституті (тепер КНУБА) розпочав творчу діяльність (1934) у першій архітектурній майстерні Київського міськвиконкому. За його проектами зводились житлові будинки на Брест-Литовському шосе (нині проспект Перемоги) в м. Києві та новому київського житловому масиві - Дарниці.

Проектуванню навчався у таких відомих архітекторів, як П. Ф. Альошин, О. М. Вербицький, В. Г. Заболотний, малярству - у В. Г. Кричевського.

Під час Другої світової війни у 1941 - 1943 рр. працював на посаді архітектора на Уралі, виконроба в Астрахані на спорудженні оборонних об"єктів та газопроводу.

Після звільнення Києва від фашистських загарбників у 1944 - 1945 рр. працював в Управлінні у справах будівництва та архітектури при Раді Міністрів УРСР. З 1945 р. до 1950 р. керував архітектурною майстернею № 6 Державних архітектурних майстерень м. Києва.

З самого початку створення Академії архітектури УРСР активно займався науковою діяльністю, був дійсним членом Академії архітектури УРСР (з 1945 р.). З 1950 р. - дійсний член Академії архітектури СРСР, з 1979 р. - Академії мистецтв СРСР.

З листопада 1950 р. по грудень 1955 р. А. В. Добровольський - начальник Архітектурно-планувального управління м. Києва, головний архітектор Києва.

Після ліквідації Академії архітектури УРСР у 1956 - 1965 рр. був віце-президентом Академії будівництва та архітектури УРСР, йому присвоєно звання Заслуженого будівельника УРСР (1962). Брав активну участь у громадському житті: був членом правління Спілки архітекторів СРСР, Президії Спілки архітекторів УРСР.

З 1965 р. до 1988 р. - професор Київського державного художнього інституту. Протягом своєї діяльності опублікував понад 30 наукових праць з архітектури.

А. В. Добровольському двічі присуджувалася Сталінська премія: у 1950 р. - за розробку технології та організації масового виробництва та впровадження у будівництво порожнистої кераміки; у 1951 р. - за архітектуру житлового будинку по вул. Володимирській в м. Києві.

Важливим етапом у творчій діяльності архітектора А. В. Добровольського став оголошений у 1944 р. конкурс на створення проекту відбудови центральної вулиці Києва - Хрещатика, у якому взяли участь маститі архітектори Радянського Союзу. Кращим було визнано рішення авторської групи у складі київських архітекторів О. В. Власова, А. В. Добровольського, О. І. Малиновського, В. Д. Єлізарова, Б. І. Приймака, О. І. Заварова. Після відбудови та реконструкції 1940 - 1950-х рр. Хрещатик набув нового вигляду, збагаченого оригінальними громадськими та житловими спорудами, в яких використано синтез класичної архітектури та народного мистецтва, а саме: масштабність, монументальність, використання граніту у сполученні з архітектурною керамікою, світла кольорова гама декору. При забудові Хрещатика зодчий майстерно поєднав сміливу новизну та традиції давнього київського будівництва.

На післявоєнний період його творчої діяльності вплив мали роботи архітекторів Ф. Л. Райта, І. О. Фоміна, а також вивчення національних традицій української архітектури. Анатолій Володимирович досліджував пам"ятки народної архітектури (церкви Київщини і Полтавщини), захоплювався традиціями українського бароко, застосуванням ліпних деталей, фронтонів і колон. Почерк майстра можна впізнати не лише в монументальному ансамблі міського центру м. Києва, а й у витонченому київському особняку вдови генерала Ватутіна (вул. Артема) і в затишному павільйоні ресторану «Кукушка» (на Парковій дорозі). Національна тематика проходить червоною лінією через всю його творчість.

У 60-ті рр. ХХ ст. А. В. Добровольський долучився до проектування станцій київського метрополітену. За його участі були збудовані надземні павільйони таких стацій, як «Хрещатик» (1960, у співавт.), «Вокзальна» (1960, у співавт.), «Завод Більшовик» (тепер «Шулявська», 1963, у співавт.).

Крім того, за проектами А. В. Добровольського у передвоєнні роки збудовані Будинок творчості письменників у м. Каневі (1938 - 1940), клуб на 400 місць в с. Леськи Черкаської області (1938 - 1939) та ін.

Значну увагу А. В. Добровольський приділяв педагогічній діяльності, яка була пов"язана з викладанням проектування - спочатку в Київському інженерно-будівельному інституті (1947 - 1949), потім - в Київському художньому інституті (1961 - 1988). Він охоче передавав молоді свої знання, творчий досвід і майстерність.

Паралельно з архітектурною та педагогічною діяльністю А. В. Добровольський захоплювався малярством: у його вагомому мистецькому доробку краєвиди Київщини, Прикарпаття, Криму та інших регіонів України.

У фонді Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного зберігаються публікації архітектора та література про нього. Друковані джерела, що увійшли до експозиції книжкової виставки - монографічні, енциклопедичні, довідкові та періодичні видання, ілюстрації - дали можливість відвідувачам простежити життєвий та творчий шлях видатного архітектора.

Наукова та видавнича діяльність А. В. Добровольського представлена на виставці такими виданнями: «Проектирование и применение архитектурной керамики в Киеве» (1951), «Планировка и застройка главной магистрали г. Киева - ул. Крещатик» (1952), «Архитектура столицы Советской Украины» (1954, у спіавт.), «Наукові дослідження в галузі сільського будівництва на Україні і перспективи їх розвитку» (1961). Також експонувалась наукова робота «Творческая и научная деятельность (авторские материалы на соискание ученой степени доктора архитектуры, 1963). Крім того, на виставці експонувалися книги, що вийшли в світ за його редакцією, наприклад, «Архитектура Советской Украины за 40 лет» (1957), «Украина: Архитектура городов и сел» (1959) та ін.

В експозиції виставки широко представлені публікації в періодичних виданнях, які ознайомили відвідувачів з роботами майстра в Києві, такими як: інтер"єр Театру юного глядача (1935), літній кінотеатр на схилах Дніпра (1936), гуртожитки Лісотехнічного інституту та Тонкосуконного комбінату в Дарниці (1936 - 1939), урядова трибуна до Дня Перемоги на теперішньому Майдані Незалежності (1945), корпус Інституту фізики АН УРСР (1949, у співавт.), забудова Хрещатика (1950 - 1955, у співавт).

У виданнях можна було знайти інформацію про проекти готелю «Москва» (тепер «Україна», 1959 - 1961, у співавт.), кінотеатру «Україна» (1964, у співавт.), аеровокзалу «Бориспіль» (1959 - 1965, у співавт.), Московського мосту через Дніпро (1976, у співавт.), Центрального Будинку художника на Львівській площі (1975 - 1978, у співавт.), ресторанів «Курінь», «Вітряк», «Полтава» та ін.

Книжкова виставка засвідчила, що будинки і споруди, позначені почерком архітектурної мови А. В. Добровольського, є окрасою Києва. У своїх проектах він використовував національні архітектурні традиції. Це дало право відомому мистецтвознавцеві Ю. С. Асєєву поставити його ім"я поруч з іменами І. Г. Григоровича-Барського, А. І. Меленського, В. М. Ніколаєва і П. Ф. Альошина, які відіграли головну роль у формуванні художнього образу столиці України.


Фотогалерея:


«Український архітектор А. В. Добровольський (1910 – 1988)»






Прочитано: 4776 раз
Дополнительно на данную тему:
Іван Мазепа
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962): фотовиставка
Ковнір Степан Дем’янович (1695-1786)
Академія архітектури УРСР (1945-1956)
Видатний архітектор О. В. Кобелєв (1860-1942): до 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченко
Виставка-презентація студентських проектів «Бібліотека майбутнього»
“Українському архітектору А.Ф. Ігнащенко – 80 років”
Графічні роботи Володимира Гнатовича Заболотного
Книжкова виставка «Українська писанка як вид декоративно-вжиткового мистецтва»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //