Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 р. Адміністративний центр - м. Дніпро.
Розташована у південно-центральній частині Україні. Територія області знаходиться на Придніпровській височині (висота до 192 м), що поступово знижується в південно-східному напрямку і обривається до долини Дніпра крутим уступом. На крайному півдні височина поступово переходить у Причорноморську низовину. Лівобережна частина області розташована на Придніпровській низовині, на крайному південному сході області - Приазовська височина. Територія області розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами.
Клімат помірно континентальний (середня температура січня від -15оС в південно-західній частині, до -17оС на північному сході; липня - відповідно +23оС та +31оС). Кількість опадів становить 450 мм на рік на півдні та до 400 мм на рік на півночі.
Станом на 01.01.2012 р. до Дніпропетровської області входило 22 райони, 20 міст, 46 селищ і 1435 сіл. Населення області налічувало 3320,3 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 2772,2 тис. осіб, сільське - 548,1 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 6 міст Дніпропетровської області: Дніпро, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Новомосковськ, Павлоград.
У Дніпропетровській області на державному обліку перебуває 35 пам'яток архітектури національного значення.
На території Дніпропетровської області збереглися палаци, адміністративні будинки, громадські заклади, церкви та собори, фортифікаційні споруди XVIII-XX ст.
Місто Перещепине Дніпропетровської області
Місто Перещепине Дніпропетровської області - місто Новомосковського району, розташоване на р. Орелі за 47 км від районного центру м. Новомосковська, 72 км від обласного центру м. Дніпра та 434 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 10041 особа.
У XVII ст. територія сучасного міста належала Запорізькій Січі. У
1764 р. Перещепине вважалося однією із головних слобод Орільської
паланки (округи). У 1768 р. селище зруйноване татарськими ордами
кримського хана Гірея. Після ліквідації Запорізької Січі Перещепине
стало військовою державною слободою. У 1776 р. у слободі мешкало 860
осіб. Основним заняттям було землеробство. Протягом ХІХ ст. кількість населення збільшувалося. Внаслідок воєнних дій Громадянської війни 1917-1920 рр. у селищі встановлено радянську владу. У 1935 р. Перещепине стало районний центром. У
роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими
загарбниками в період з 30 вересня 1941 р. до 21 вересня 1943 р. У 1956 р. Перещепине отримало статус селища міського типу. У
1963 р. в районі Перещепиного геологи виявили родовища природного газу.
В січні 1966 р. вступив у дію газопровід Перещепине-Дніпропетровськ. Наприкінці ХХ ст. у місті працювали конопляний і хлібний заводи, елеватор. На території міста виявлені кургани доби бронзи (ІІІ-І тисячоліття до н.е.).
Список використаної літератури: 1.
Дейнека Г.А. Перещепино / Г. А. Дейнека, В. А. Найдион, И. М. Шевченко
// История городов и сел Украинской ССР : [в 26 т.] / Ин-т истории АН
УССР. - К., 1977. - Днепропетровская область. - С.
494-503. 2. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і
селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк ; відп. ред. І. О. Варченко. -
К., 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151. 3. Найдіон
В.П. Перещепине / В. П. Найдіон, І. М. Шевченко // Історія міст і сіл
Української РСР : [в 26 т.] / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ;
редкол.: А. Я. Пащенко [та ін.]. - К., 1969. -
Дніпропетровська область. - С. 500-513 : іл. 4. Перещепине //
Географічна енциклопедія України : в 3 т. / Укр. енциклопедія ім. М. П.
Бажана. - К., 1993. - Т. 3. - С. 23. 5. Перещепине // Міста України : інформ.-стат. довід. - К., 2007. - С. 80.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72