Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Ланівці Тернопільської області - районний центр, розташований при впадінні річок Буглівки і Жерді у р. Жирак (притока Горині, басейн Дніпра) за 54 км від обласного центру м. Тернополя та 359 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 8547 осіб.

За переказом, назва походить від того, що навколо розкинулись широкі лани. Інший переказ твердить, що село колись лежало на лівому березі р. Буглівки, де стояв млин. Спочатку село називалося Млинівці, а потім - Линівці й Ланівці.
Вперше Ланівці згадуються в історичних документах у 1444 р. як одне з великих поселень на Волині. В описі Кременецького замку за 1545 р. Ланівці згадуються як приватне містечко.
У 1558-1564 рр. на лановецьких землях князі Вишневецькі заснували кілька сіл.
У середині XVI ст. містечко потерпало від міжусобної боротьби між феодалами.
Восени 1618 р. на Ланівці були спустошені татарами.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. мешканці Ланівців підтримали повстанців. Вони організовували загони, що нападали на польську шляхту, орендарів і ксьондзів. Багато мешканців брали участь у битві під Зборовом.
Після укладання Андрусівського перемир"я (1667 р.) містечко залишилося під владою Польщі. У 1793 р. у складі Правобережної України переходить під владу Російської імперії. Ланівці стають волосним центром Кременецького повіту Волинської губернії. На той час кількість мешканців містечка становила 650 осіб і тут було 170 будинків.
У 1870 р. в Ланівцях мешкало 623 особи й був 201 двір. Діяли в містечку млин, п"ять магазинів, мешкало 40 ремісників.
У 1874 р. у містечку відкрито однокласне народне училище.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у Ланівцях неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій у вересні 1920 р. містечко захопили польські війська.
У 1931 р. у Ланівцях мешкало 2667 осіб і було 270 будинків, 325 господарств.
У 1930-х рр. у містечку діяли цегельня, два млини, чесальня вовни.
У вересні 1939 р. Ланівці увійшли до складу УРСР. У 1940 р. місто стало районним центром.
У 1940 р. у Ланівцях працювали райпромкомбінат, дві промислові артілі, моторно-тракторна станція, п"ять магазинів, їдальня, низка побутових закладів. Діяли клуб і бібліотека.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 3 липня 1941 р. до 6 березня 1944 р. Під час окупації неподалік від міста діяли партизанські загони, в тому числі й об"єднання С. Ковпака, Я. Мухіна.
У 1956 р. Ланівці віднесено до категорії селищ міського типу.
У 1958 р. у селищі почав працювати цегельний завод. У 1962 р. на базі приміщень депо станції створено завод залізобетонних конструкції (виготовляв залізобетонні блоки, плити, перекладини, стовпи для господарського й житлового будівництва). У 1963 р. введено в експлуатацію фабрику гумових іграшок. Діяло також районне об"єднання «Сільгосптехніки», хлібний і маслоробний заводи.
У 1970-х рр. у Ланівцях діяли районний Будинок культури, два робітничі клуби із стаціонарними кіноустановками, широкоформатний кінотеатр, дві районні бібліотеки тощо.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали цукровий, хлібний, маслоробний, комбікормовий, ремонтно-механічний, асфальтовий завод і завод залізобетонних конструкцій, філія Копичинського виробничого об"єднання гумових іграшок, цех Тернопільської птахофабрики. Діяв краєзнавчий музей.
В урочищі Леваді, що розташоване поблизу Ланівців, виявлено поселення трипільської культури, бронзовий меч доби пізньої бронзи та римські монети ІІ ст.

Список використаної літератури:
1. Голубєв В.М. Ланівці / В. М. Голубєв, І. Г. Тищенко, П. М. Холява // Історія міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: С. П. Нечай [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1973. - В 26 т. : Тернопільська область. - С. 400-4409 : іл. - Бібліогр. в підрядк. прим.
2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл. - Бібліогр.: с. 282.
3. Ланівці // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 259. - Бібліогр. в кінці ст.
4. Ланівці // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 61.