Івано-Франківська область утворена в 1939 р. після приєднання цих земель до складу Української РСР. Область є одним з найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України. Адміністративний центр - м. Івано-Франківськ.
Розташована у Західній Україні на стику двох великих природно-географічних підрозділів - Східноєвропейської рівнини та Карпат. Має різноманітний рельєф і поділяється на райони, які відмінні між собою геологічною будовою, різницею висот над рівнем моря, флорою і фауною.
Поверхня області доволі різнорідна. У її західній частині розташовані гори Карпати, що підрозділяються на гірські масиви Горгани і Чорногора, уздовж північно-східного краю яких простирається 30-60-кілометрова смуга Передкарпатської височини або передгір'я, обмежена з другої сторони долиною Дністра. Південна частина області - Опілля, що є північно-західним краєм Подільської височини (абсолютні висоти до 430 м). Головні водні артерії області - Дністер і Прут зі своїми численними притоками Бистрицею, Гнилою Липою, Лімницею, Пістинькою, Черемошем та ін.
Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині зима м'яка (середня температура січня -4оС), літо тепле (середня температура липня +19оС). У гірській частині клімат значно суворіший - середня температура січня -6оС, липня +16оС. Річна кількість опадів змінюється від 600-800 мм (Прикарпаття) до 1400 мм (Карпати) і більша їхня частина, відповідно 73% і 65%, припадає на теплий період року.
За статистичними даними станом на 01.01.2012 р. до Івано-Франківської області входило 14 районів, 15 міст, 24 селища і 765 сіл. Населення області налічувало 1380,1 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 597,7 тис. осіб, сільське - 782,4 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 14 міст Івано-Франківської області: Івано-Франківськ, Болехів, Бурштин, Галич, Городенка, Долина, Калуш, Коломия, Косів, Надвірна, Рогатин, Снятин, Тисмениця, Тлумач.
На території Волинської області знаходяться 3947 об'єктів архітектурно-культурної спадщини, з них 162 - національного значення.
Місто Яремче Івано-Франківської області
Місто Яремче Івано-Франківської області - місто обласного підпорядкування, розташоване в долині р. Пруту (притока Дунаю) за 58 км від обласного центру м. Івано-Франківська та 562 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 7543 особи.
За одним з переказів, назва походить від імені першого поселенця
Яреми Годованця. Інший переказ стверджує, що назва походить від імені
бідняка Яреми, який осів на березі бурхливого Пруту й відвоював у гір
клапоть землі, завівши господарство. У 1788 р. Яремче відоме як поселення, що належало до с. Дори. Тут мешкало вісім сімей. У 1895 р. через поселення споруджено залізницю Ділятин-Вороненка. Села Ямна і Дора, які нині увійшли до складу міста, відомі з кінця XVI - початку XVIІ ст. Тут селилися селяни-втікачі. У 1738-1745 рр. на території сучасної Яремчі діяли загони Олекси Довбуша. У XVIII - на початку ХІХ ст. основним заняттям населення сіл Дори, Ямни та хутора Яремчі були тваринництво й обробка вовни. На межі ХІХ-ХХ ст. Яремче розвивалося як селище дачного типу. 28
вересня 1910 р. хутір Яремча на підставі урядового рішення перетворений
на самостійну адміністративну одиницю - гміну. У 1911 р. кількість
населення міста складала 1000 осіб. У роки Першої світової війни
Яремче кілька разів переходило з рук у руки й зазнало значних руйнувань.
У 1919 р. містечко захопили польські війська. Незабаром у місті діяли 2
готелі, 44 пансіонати, 3 санаторії, 56 вілл, 53 гуцульські хати,
призначені для відпочивальників. У вересні 1939 р. місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками. У
роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими
загарбниками в період з 30 червня 1941 р. до 26 липня 1944 р. Під час
окупації на околицях Яремчі діяли партизанські загони. Протягом 1947-1948 рр. у Яремчі відкрито санаторії, будинок відпочинку. У
1963 р. Яремчі присвоєно статус міста районного значення
(Надвірнянський район). У цьому ж році в Яремчі була відкрита туристична
база обласної дитячої екскурсійної станції. У 1965 р. у місті створено цілорічну гірськолижну туристичну базу на 450 місць. У
1967 р. в Яремчі відкрито пам"ятник партизанам-ковпаківцям і воїнам,
які загинули в боях з німецько-фашистськими загарбниками (автори -
художник В. Бородай, архітектор А. Ф. Ігнащенко). У 1968 р. тут відкрито народний музей атеїзму. У
1970-х рр. у Яремчі працювало 28 магазинів, 14 кіосків, 18 закладів
громадського харчування, пошта, телеграф, автоматична телефонна станція,
побутовий і пральний комбінати тощо. Тут працювали два лісництва,
харчокомбінат. Діяли три бібліотеки.
Список використаної літератури:
1.
Василевський В.М. Яремча / В. М. Василевський, Д. О. Мула // Історія
міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ;
редкол. тому: О. О. Чернов [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР,
1971. - В 26 т. : Івано-Франківська область. - С. 524-434 : іл. -
Бібліогр. в підрядк. прим. 2. Івано-Франківщина : путівник. - Івано-Франківськ : [б. в., 2008]. - 112 с. : іл. - (Туристична енциклопедія). 3. Красий Р.П. Яремча : путеводитель / Р. П. Красий, Я. Ю. Дацюк. - Ужгород : Карпати, 1981. - 119 с. : ил. 4.
Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ.
типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. -
Бібліогр.: с. 148-151. 5. Яремча - Ворохта : фотоальбом / фото Б. О. Мінделя ; авт. тексту В. М. Волохіна. - К. : Мистецтво, 1980. - 94 с. : іл. 6.
Яремча, город // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской
ССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация,
КиевНИИТИ. - К. : Будівельник, 1985. - Т. 2. - С. 216 : ил. 7. Яремче
// Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич
[та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. - Т. 3 : П-Я. - С. 465-466.
- Бібліогр. в кінці ст. 8. Яремче // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 118.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72