Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Тернопільська область

Тернопільська область утворена 4 грудня 1939 р. (до 1944 р. - Тарнопільська область). Після приєднання території до складу УРСР. Адміністративний центр - м. Тернопіль.

Розташована у Західній Україні. Значна частина території області розташована у межах Подільської височини (250-400 м над рівне моря), і тільки крайня північно-західна частина - на рівнині Малого Полісся. В області розташовано чимало природних пам'яток, серед яких Товтрове пасмо (Медобори), Кременецькі гори, долини Дністра та його притоки, Дністровський каньйон, численні печери (найдовша в Європі карстова печера Оптимістична), водоспади, скелі та парки.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Середньорічна кількість опадів, більша частина яких припадає на теплу пору року, становить 650-700 мм.

Станом на 01.01.2012 р. до Тернопільської області входило 17 районів, 18 міст, у т.ч. 17 малих міст, 17 селищ і 1023 сіл. Населення області налічувало 1080,4 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 474,9 тис. осіб, сільське - 605,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 17 міст Тернопільської області: Тернопіль, Бережани, Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Кременець, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хворостків, Чортків, Шумськ.

На території області знаходиться 426 пам'яток археології, з них 6 - національного значення; 1273 пам'ятки історії, з них 1 - національного значення; 1315 пам'яток архітектури та містобудування, з них 180 - національного значення; 164 пам'ятки монументального мистецтва.

На території Тернопільської області збереглася значна кількість об'єктів архітектурної спадщини середньовіччя, що складається з великої кількості фортечних і замкових оборонних споруд, котрі руйнуються і перебудовуються впродовж століть. Оборонний характер властивий також значній кількості культових споруд різних конфесій - костелам, церквам і синагогам, хоча з XVIII-ХІХ ст. ці споруди не виконували оборонних функцій. Із зразків цивільного будівництва минулого в області збереглися ратуші, палаци, маєтки та історичні пам'ятки.


Місто Кременець Тернопільської області

Місто Кременець (Крем"янець) Тернопільської області - районний центр, розташований біля підніжжя Замкової гори, частково в долині р. Ікви (притока Стиру, басейн Дніпра) та її притоки Ірви, за 66 км від обласного центру м. Тернополя та 374 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 21880 осіб.




Назва походить від слова «кремінь» - «твердий камінь» і пов"язується з наявністю кам"янистих ґрунтів у цій місцевості.
Перша письмова згадка про Кременець знаходится в Іпатіївському літописі під 1226 р. Тоді під стінами містечка руські війська розгромили об"єднані сили угорських і польських військ під командуванням угорського королевича Андрія. Кременець входив до Луцької землі Галицько-Волинського князівства. Під час золотоординської навали на Київську Русь у 1240-1241 рр. Кременець витримав облогу нападників. У 1255 р. під стінами містечка татарський воєвода Куремса зазнав поразки від військ Данила Галицького. Проте в 1261 р. після вторгнення орди на чолі з Бурундаєм руські князі мали знищити укріплення кількох міст, до числа яких входив і Кременець.
У 1349 р., після війни між Литвою, Польщею і Галицько-Волинською землею, було укладено мирний договір. Проте жодна із сторін не отримала виключного права власності на місто. Тимчасово воно належало литовському князю Юрію Наримонтовичу з умовою відбудувати тут замок. У 1366 р. Кременець відійшов до Великого князівства литовського. Наприкінці XIV ст. розпочалася відбудова замку, яка була завершена за князювання Вітовта.
У 1438 р. Кременцю надано магдебурзьке право.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. містечко неодноразово зазнавало нападів татарських військ.
У першій половині XVI ст. до Кременецького замку було приписано 18 сіл і хуторів. Тут зведено костел.
У 1563 р. у Кременці було 737 будинків, а в 1629 р. - 1224, кількість населення становила близько 6700 осіб. Містечко знане як торговельно-ремісничий центр.
Після Люблінської унії 1569 р. містечко увійшло до складу Речі Посполитої.
У 1630 р. зведено кам"яну уніатську церкву, у 1633 р. - православний Богоявленський монастир.
У 1636 р. споруджено костел францисканського монастиря (після польського повстання 1830-1831 рр. приміщення костелу передано православній церкві. Після реконструкції він став називатися Миколаївським собором).
У 1637 р. київський митрополит Петро Могила надав Кременецькому братству, організованому при монастирі, ставропігію. При братстві засновано друкарню (проіснувала до 1650 р.), де було надруковано «Граматику, или письменницю языка словенскаго тщанием вкратце издану в Кременцы року 1638» та інші книжки.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. у Кременці, який у той час мав одну з найбільш потужних фортець, переховувалася польська шляхта. Проте в жовтні 1648 р. фортецю було здобуто й зруйновано.
За Андрусівським перемир"ям 1667 р. Кременець залишився у складі Речі Посполитої. У XVII-XVIII ст. місто було одним з найбільших центрів виробництва сукна на Волині. Славилося воно й гончарними та ювелірними виробами. Відоме і як центр з виготовлення кахлів.
У 1793 р. було об"єднано Правобережну й Лівобережну України. Кременець в 1795 р. став центром повіту Волинського намісництва.
У ХІХ ст. у місті працювало декілька промислових підприємств, зокрема в 1845 р. був цегельний, свічковий і миловарний заводи.
На початку ХІХ ст. Кременець став одним із найбільших освітніх центрів Волині. У 1805 р. у приміщенні колишнього приміщеннях єзуїтського колегіуму відкрито Вищу Волинську гімназію. У 1807 р. при ній працювали школи землемірів, садівників і семінарія для підготовки сільських вчителів. У 1809 р. - перейменована на ліцей - вищий навчальний заклад, що за програмою прирівнювався до Віленського університету. Ліцей мав унікальну бібліотеку та один із найбільших в імперії Ботанічних садів.
У 1831 р. ліцей було закрито, а обладнання і бібліотеку передали створеному в 1834 р. Київському університету. У 1836 р. приміщення ліцею передане духовній семінарії.
У 1896 р. до Кременця було прокладено залізницю.
У 1897 р. у місті працювали пивоварний і свічковий заводи, 10 столярних і меблевих майстерень, дві красильні, три лісопильні, дві маслоробні, чотири слюсарно-механічні майстерні. На початку ХХ ст. виникли чавуноливарний завод, сірникова фабрика, цегельний завод, чотири друкарні.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у Кременці неодноразово змінювалася влада. Внаслідок воєнних дій у вересні 1920 р. містом заволоділи польські війська.
У 1920-1930-х рр. у місті працювали пивоварний і крейдяний заводи, маслоробня, лісопильні, кілька напівкустарних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції. У 1936 р. введено в експлуатацію ватну фабрику, а в 1938 р. - тютюнову фабрику.
У вересні 1939 р. Кременець у складі Західної України відійшов до УРСР. Від 1940 р. - районний центр, місто обласного підпорядкування (від 1948 р. - місто районного підпорядкування).
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 3 липня 1941 р. до 19 березня 1944 р.
У 1944 р. було відновлено роботу шахти бурого вугілля, крейдяний і пивоварний заводи, тютюнова і ватна фабрики, електростанція, кілька промислових артілей, харчокомбінат.
У 1970-х рр. у місті працювали цукровий завод, завод будівельних матеріалів, пивоварний, тютюново-ферментаційний, цегельний заводи, ватна й меблева фабрики, фабрика господарських товарів, комбінати громадського харчування і побутового обслуговування населення, комунальні підприємства, хлібо- і птахокомбінати, пекарня. Діяли Кременецький педагогічний інститут, Будинок культури, краєзнавчий музей, три клуби, два кінотеатри, дві районні, дві міські і 24 міжвідомчі бібліотеки.
Наприкінці ХХ ст. у Кременці працювали цукровий завод і завод будівельних матеріалів, тютюново-ферментаційний завод і завод порошкової металургії, хлібний завод і завод продовольчих товарів, меблева фабрика, фабрика «Ватин» і «Райдуга», комбінат хлібопродуктів. Діяв міський краєзнавчий музей.
На території міста виявлені залишки 4 поселень доби пізнього палеоліту. Під час розкопок двох із них (дата їх існування - 30-25 тис. років тому) було виявлено залишки житла, рештки вогнищ та 8 місць обробки кременю, понад 80 тисяч виробів з кременю й кістки. Виявлено також поховання доби міді, поселення доби пізньої бронзи, залишки двох жител і кількох господарських споруд VII-ІІІ ст. до н.е. Знайдено також залишки поселення черняхівської культури ІІІ-VI ст., на Замковій горі - городища часів Київської Русі.





















Список використаної літератури:
1/ Андрієвський В.П. Кременець / В. П. Андрієвський // Історія міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: С. П. Нечай [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1973. - В 26 т. : Тернопільська область. - С. 367-380 : іл. - Бібліогр. в підрядк. прим.
2/ Вечерський В.В. Фортеці й замки України / В. В. Вечерський ; відп. за вип. О. М. Сердюк ; М-во культури і туризму України, Держ. служба з питань нац. культ. спадщини, НДІ пам"яткоохорон. дослідж. - К. : [б. в.], 2011. - 663 с. : іл. - Бібліогр.: с. 629-646 та в кінці розд.
3/ Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл. - Бібліогр.: с. 282.
4/ Кременец, город // Памятники градостроительства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Гос. ком. Укр. ССР по делам стр-ва, Укр. спец. науч.-реставрац. проект. ин-т, Науч.-исслед. ин-т теории, истории и перспект. проблем Совет. архитектуры в г. Киеве. - К. : Будівельник, 1986. - Т. 4. - С. 71-76 : ил.
5/ Кременець : путівник / авт. тексту В. Собчук ; упоряд. О. Ленчук ; фотограф: Р. І. Яцків, Я. Ф. Стецюк, А. П. Декабрьова. - Збараж : Вид.-інформ. дім "ДІАНА плюс", [200-]. - 35 с. : іл. - (Історичні міста України).
6/ Кременець // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М.П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 219. - Бібліогр. в кінці ст.


Прочитано: 2413 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Збараж Тернопільської області
Місто Підгайці Тернопільської області
Місто Шумськ Тернопільської області
Місто Бережани Тернопільської області
Місто Бучач Тернопільської області
Місто Борщів Тернопільської області
Місто Заліщики Тернопільської області
Місто Чортків Тернопільської області
Місто Зборів Тернопільської області
Місто Копичинці Тернопільської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.18 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7