Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Христинівка Черкаської області - районний центр, розташований за 200 км від обласного центру м. Черкас та 213 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 11528 осіб.

За одним переказом, назва міста походить від того, що перші поселенці - козаки, які втекли з турецького полону, - оселилися біля хреста, що його невідомо хто тут поставив. За іншим, шинкарка Христя (Христина) мала тут корчму. За третім, найбільш вірогідним, назва виникла у зв"язку з перехрестям двох шляхів.
Вперше в документальних джерелах містечко Христигород згадується в 1574 р.
У 1629 р. тут був 121 двір.
Протягом 1629-1643 рр. кримські татари декілька разів руйнували укріплення Христигорода. В середині XVII ст. містечко було відновлене під назвою Христинівка.
У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. мешканці містечка брали участь у воєнних діях.
Відповідно до умов Андрусівського перемир"я 1667 р. Христинівка відійшла до складу Польщі.
У другій половині XVIII ст. у містечку споруджено гуральню та два лісні склади.
У 1793 р. Христинівка відійшла до Російської імперії.
У 1889 р. збудовано дільницю залізниці Вапнярка-Христинівка, у 1890 р. - Козятин-Умань, у 1891 р. Христинівка-Шпола. Христинівка перетворилася на значний транспортний вузол.
У 1900 р. кількість мешканців Христинівки складала 3475 осіб.
У роки Першої світової (1914-1918 рр.) і Громадянської (1918-1920 рр.) воєн у місті неодноразово змінювалася влада. У результаті воєнних дій у січні 1920 р. у Христинівці остаточно встановлено радянську владу.
У квітні 1923 р. Христинівка стала районним центром.
У 1924 р. у селищі почала працювати електростанція.
У 1927 р. Христинівці надано статус селища міського типу.
У 1931 р. введено в експлуатацію маслоробний завод, нове вагонне депо, машинно-тракторну станцію. У 1937 р. збудовано нову електростанцію.
У роки Другої світової війни селище було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 27 липня 1941 р. до 9 березня 1944 р. Під час окупації на території Христинівки діяла підпільна група.
На початку 1948 р. було досягнуто довоєнного обсягу промислового та сільськогосподарського виробництва.
У 1954 р. відкрито нове приміщення пасажирського вокзалу, в 1962 р. завершено розширення та модернізацію залізничного вузла.
У 1956 р. Христинівку віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
У 1970-х рр. у місті працювали маслозавод, локомотивне і вагонне депо, харчокомбінат тощо. Діяли районний Будинок культури, п"ять профспілкових клубів, 10 бібліотек тощо.
Наприкінці ХХ ст. у Христинівці працювали підприємства залізничного транспорту, завод продовольчих товарів, молочний і комбікормовий заводи, два хлібокомбінати.
Поблизу сучасного міста виявлено залишки трьох поселень трипільської, дві - білогрудівської, дві - зарубинецької та чотири - черняхівської культури.

Список використаної літератури:
1. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
2. Христинівка // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993. - Т. 3. - С. 380.
3. Христинівка // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 108.
4. Христинівка // Український радянський енциклопедичний словник. В 3 т. / редкол.: М. П. Бажан (голов. ред.) [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ, 1968. - Т. 3. - С. 700.