Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Новгород-Сіверський Чернігівської області - районний центр, розташований на р. Десні (басейн Дніпра) за 174 км від обласного центру м. Чернігова та за 302 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001), кількість його мешканців складала 15200 осіб.

Виникло на місці давнього поселення східнослов"янського племені сіверян. «Новгород» означає «нове місто», означення «Сіверський» дано на відміну від інших міст з назвою Новгород.
За археологічними матеріалами, засноване в 980 р. як одна із фортець на кордоні Русі.
Про Новогород-Сіверський згадується в «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям» у зв"язку з описом поразки половецького загону під містом (1078-1079). У літописі вперше згадується в 1141 р. як уділ Святослава Ольговича.
Наприкінці ХІ ст. за рішенням князів у Любечі (1097 р.) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства. Місто складалося з дитинця, окольного міста й неукріплених посадів. Навколо розміщувалися численні князівські заміські двори й села (Ігореве сільце, Мелтекове село та ін., згадані в літописах під 1147 р.), а за 2 км від міста вниз по Десні - Спаський монастир, на території якого на початку ХІІІ ст. було споруджено мурований Спаський собор.
На початку ХІІІ ст. Новгород-Сіверське князівство розпалося на Курський, Путивльський, Рильський, Трубчевський та ін. уділи. У 1223 р. новгород-сіверська дружина на чолі з князем Ізяславом Ігоревичем брала участь у битві на р. Калці.
Згідно з археологічними матеріалами, у 1239 р. орди хана Батия захопили місто і зруйнували його.
У середині XIV ст. Новгород-Сіверський захопили литовські феодали. В середині XV ст. місто стало власністю князя Івана Шемяки, згодом - його сина Василя.
Під час російсько-литовської війни в 1501 р. Новгород-Сіверський захопив і зруйнував союзник Литви кримський хан Шіх-Ахмет. За умовами перемир"я 1503 р. місто перейшло у власність Російської імперії.
У 1618 р., згідно з Деулінським перемир"ям, Новгород-Сіверський відійшов до шляхетської Польщі.
У 1619 р. в Новгород-Сіверському збудовано католицький костел і два монастирі - єзуїтів і бернардинців, у 1635 р. відкрито єзуїтський колегіум.
У 1620 р. місту надане Магдебурзьке право.
Мешканці Новгород-Сіверського взяли активну участь у Національно-визвольній війні 1648-1654 рр. Незабаром після його визволення Новгород-Сіверський став сотенним містом Ніжинського, з 1663 р. - Стародубського полку.
У 1674 р. у місті почала працювати Новгород-Сіверська друкарня.
Із середини XVII ст. в Новгород-Сіверському діяли сотенна канцелярія і ратуша, з 1752 р. - магістрат.
На початку 1780-х рр. у місті було 400 ремісників, 25 винокурень, кілька млинів і селітроварень, будувалися річкові судна-байдаки.
З 1782 р. Новгород-Сіверський - центр Новгород-Сіверського намісництва.
З другої половини XVII ст. при Спасо-Преображенському монастирі діяли Слов"яно-латинська школа (з 1689 р. містилася в Чернігові), скрип торій, в якому виготовлялися високохудожні рукописні книги, працювали іконописці.
З 1796 р. Новгород-Сіверський - повітове місто Малоросійської (з 1802 р. - Чернігівської) губернії.
У 1864 р. відкрито приватну друкарню.
У 1866 р. в Новгород-Сіверському було 772 двори, 7142 жителі, муровані Воскресенська (1707) і Воздвиженська (1715) церкви, Успенський собор (початок XVIII ст.), дерев"яні Микільська (1764), Покровська (1767), Благовіщенська (1773) та Всіхсвятська (1780) церкви, свічковий, миловарний, шкіряний і сім цегельних заводів, Новгород-Сіверська земська бібліотека-читальня.
У 1919 р. у місті було засновано Новгород-Сіверський драматичний театрі ім. І. М. Уралова, міська бібліотека, художньо-історичний музей (1920), російський драматичний театр (1921). У 1921 р. стали до ладу електростанція і водогін.
З 1923 р. Новгород-Сіверський став центром району і округу (у 1925 р. увійшов до складу Глухівського, з 1930 р. - Конотопського округу).
У 1928 р. у місті відкрито бавовняно-ткацьку фабрику, маслозавод, у 1930 р. - вапняний завод, у 1932 р. - коноплезавод.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 28 серпня 1941 р. до 16 вересня 1943 р. Під час окупації в районі діяв партизанський загін, а в Новгород-Сіверському - підпільна група.
Наприкінці ХХ ст. Новгород-Сіверський був багатогалузевим центром Чернігівської області. У місті працювали асфальтовий, льонообробний і сироробний заводи, заводи будівельних матеріалів, продовольчих товарів, птахокомбінат, бавовноткацька фабрика. Діяли історико-краєзнавчий музей, будинок відпочинку тощо.
На території міста виявлено залишки стоянки пізньопалеолітичної доби. Під час розкопок знайдено три гігантоліти (крем"яні знаряддя великих розмірів). В урочищі Пісочному Рові виявлено неолітичне поселення, на березі Десни - доби бронзи та юхнівської культури. Також тут існувало слов"янське городище (VIII-ІХ ст.).

Список використаної літератури:

1. Вечерский В.В. Замки и крепости Украины / В. В. Вечерский ; фото С. В. Тарасова. - К. : Балтия-Друк, 2005. - 152 с. : ил.
2. Гірман Ю.І. Новгород-Сіверський / Ю. І. Гірман, Л. В. Хоткевич // Історія міст і сіл Української РСР. [В 26 т.] / Ін-т історії АН УРСР. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1972. - Чернігівська область. - С. 470-483 : іл.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с : іл.
4. Новгород-Сіверський // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 422. : фото. - Бібліогр. в кінці ст.
5. Новгород-Сіверський // Україна: 100 визначних місць : фотокнига / С. Л. Удовік. - 3-тє вид. - К. : Ваклер, 2008. - С. 20-21 : фот.
6. Новгород-Сіверський // Чернігівщина : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. - К. : Вид-во УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. - С. 544-549.
7. Новгород-Северский, город // Памятники градостроитель¬ства и архитектуры УССР : (ил. справ.-кат.). В 4 т. / Госстрой УССР, Укрпроектреставрация, КиевНИИТИ. - К. : Будівельник, 1986. - Т. 4. - С. 315-322 : фот., плани.