Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Бібліотечний клуб

Видатні українські будівельники ХХ століття: М.Д. Плєхов (1902-1968), Г.Я. Слободяник (1902-1972), Б.В.Стєфанов (1902-1986)

П’яте засідання бібліотечного клубу “Національні святині”, що відбулося 12 грудня 2002 року, було присвячене життю та творчості видатних українських будівельників ХХ століття: М.Д.Плєхова, Г.Я.Слободяника, Б.В.Стєфанова.
У роботі клубу взяли участь науковці, керівні працівники, журналісти галузевих видань, бібліотекарі, читачі ДНАББ.



Ведуча С.С. Артамонова у вступному слові відмітила, що розвиток будівельної науки неможливий без вивчення її історії. Завжди складовою частиною історичних розвідок є вивчення творчості окремих учених, інженерів-будівельників, створення їхніх біографій, в яких висвітлюються не тільки суто автобіографічні факти, але й процес зростання їхньої творчої особистості, зародження нових ідей, заснування наукових шкіл та колективів.
Як говорив знаменитий давньогрецький письменник та історик Плутарх, головним твором якого є ”Порівняльні життєписи”, “Ми пишемо не історію, а життєписи… Не приносять користі такі твори, які не пробуджують прагнення до наслідування: доблесними справами люди не лише захоплюються, а й бажають наслідувати тих, хто їх здійснює”.
Г.А.Войцехівськасказала, що у будівельній галузі України зроблено прорив у цьому напрямку. Галузевим відділенням “Розвиток будівельної науки і техніки та дослідження науково-технічного потенціалу будівництва в Україні” Академії будівництва України за участю ДНАББ започатковано видання Серії історичних нарисів про вчених, педагогів, інженерів-будівельників за загальною редакцією М.М.Жербіна “Видатні українські вчені та інженери-будівельники”. Вийшло вже 4 випуски. Важливим знаковим явищем є видання біографічно-енциклопедичного збірника “Будівництво. Видатні інженери України”(2001 р.) за редакцією Г.К.Злобіна. Цінними є короткий біографічний довідник М.М.Жербіна “Українські та зарубіжні будівельники: Вчені, інженери, архітектори” (2001 р.), який видано українською та російською мовами, та довідник В.І.Тимофієнка “Зодчі України кінця XVIII – початку XX ст.”. Бібліотекою були започатковані серії “Видатнi будiвельники України", "Видатнi зодчi України" та «Особистість», в яких публiкується бiблiографiчна iнформацiя про дослiдження доробку українських будiвельникiв та архiтекторiв. В результатi проведеної роботи побачили свiт бiблiографiчнi покажчики, що розкривають творчiсть М.С.Буднiкова, М.М.Жербiна, В.Г.Заболотного, В.В.Городецького та П.Ф.Альошина, Й.Ю.Каракіса, В.В.Ковалинського.
НДІТІАМ проводить бібліографічні дослідження та видає відповідну продукцію. НДІБК видає серію “Бібліографія вчених НДІБК”, в яких досліджується і публікується інформація про наукову спадщину фахівців інституту.
Робота клубу „Національні святині” також сприяє активізації уваги до особистостей, до їх ролі у будівельному процесі.
Всі видання, продовжила С.С.Артамонова, спрямовані на зменшення “білих плям” у будівельній галузі країни. На жаль, більшість з них обмежена територіальними рамками м. Києва, а це не дає повного уявлення про особистісний склад вітчизняної будівельної галузі. Цінність вказаних видань полягає в тому, що вони не дають нам забувати про імена і повязані з ними події в будівельній галузі. Ці імена ще не так далеко відійшли від нас, тому ми часто згадуємо якісь образи, негативні фактори, не замислючись над тим, що потрібно мислити більш широкими категоріями, розглядаючи кожну особистість у світлі епохи, в яку вона творила, і менше зациклюватись на її людських якостях, хоча й без цього неможливо скласти образний портрет фахівця.
Життя та діяльність кожного з вчених, яким присвячено засідання клубу, повязано з різними галузевими установами. І, в першу чергу, це Київський національний університет будівництва та архітектури (тоді – КІБІ) як кузня інженерних кадрів для архітектурно-будівельної галузі. Тут майже все життя працювали ювіляри: Микола Дмитрович Плєхов був ректором, завідувачем кафедри архітектурних конструкцій; Гнат Якович Слободяник завідував кафедрою технології силікатів, був деканом хімічного факультету, завідував кафедрою будівельних матеріалів; Борис Володимирович Стєфанов,який присвятив своє життя індустріальному будівництву, працював професором Київського інженерно-будівельного інституту. Всі вони захистили тут кандидатські та докторські дисертації, отримали вчені звання, вели навчально-виховну роботу, науково-практичну діяльність, збагачуючи теоретичну і виробничу практику країни. Їх діяльність була добре відома й за межами України.
Ім’я М.Д.Плєхова пов’язане також з НДІБК, де він деякий час був директором, а Г.Я.Слободяник був заступником директора з наукової роботи НДІБМВ.
Серед присутніх були люди, які спілкувались та працювали, навчалися у них, зростали на їхній науковій спадщині і кожен мав своє бачення їхньої діяльності.
О.Л.Підгорний, завідувач кафедри архітектурних конструкцій КНУБА, який був аспірантом і лаборантом кафедри, очолюваваної М.Д.Плєховим, зупинився на автобіографічних даних та творчому шляху М.Д.Плєхова. Зауважив, що Микола Дмитрович розробляв важливу проблему, пов’язану з індустріальним будівництвом, велико-блочним, об’ємно-блочним будівництвом і в подальшому мав продовжувачів своєї справи. Саме при ньому відбулося обєднання двох інститутів, коли він, як ректор, очолив дві архітектурні школи. Коли мова йде про особистість, то завжди відзначаються ті моменти, що залишились у споминах. За часів діяльності Миколи Дмитровича на посаді директора НДІБК розроблялась така важлива проблема, як несучі залізобетонні просторові блоки у житловому будівництві. Збереглися друковані доповіді і повідомлення, присвячені цій проблемі. Звернув увагу на те, що потрібно висвітлювати не тільки те, що пов’язано з роботою, але й захоплення вчених.
Серед присутніх був син Миколи Дмитровича, Василь Миколайович Плєхов, який подякував за вшанування пам’яті батька і висловив бажання про подальшу співпрацю з бібліотекою через передачу батькової бібліотеки до фондів ДНАББ.
Ще однією особистістю ХХ століття був професор КНУБА, Г.Я.Слободяник. Добрим словом згадав свого вчителя завідувач кафедри будівельних матеріалів, заступник декана Б.Я.Константинівський, у якого Гнат Якович був науковим керівником.
Професор КНУБА І.О.Пашков, автор фундаментального нарису про Г.Я.Слободяника, розкрив творчий шлях вченого. Відзначив, що він був прекрасною людиною, вихователем, великим фахівцем, вченим, педагогом, за підручниками якого навчалося не одне покоління студентів. Г.Я.Слободяник працював заступником директора з наукової роботи НДІБМВ. Не менш значною віхою в творчості вченого була розробка важливої на той час (1946 р.) проблеми використання залишків зруйнованих під час війни будинків, вивченню якої він присвятив спеціальне видання, чим зробив відповідний внесок у відбудову післявоєнної зруйнованої країни.
Про Г.Я.Слободяника говорив також заступник з наукової роботи НДІБМВ Ю.М.Червяков, який висловив задоволення від того, що працює на тій самій посаді, яку 70 років тому займав Гнат Якович. Юрій Миколайович високо оцінив дії ДНАББ в напрямку вивчення ролі особистості в розвитку будівельної галузі. Бібліотека робить важливу справу, сказав він, збираючи матеріали про видатних будівельників і об’єднуючи тих, хто може передати інформацію у третє тисячоліття.
Виступаючий В.О.Константинов, який сам 7 років працював в НДІБМВ, зауважив, що, відповідно до архівних даних, Слободяник працював в інституті протягом 1930-1932 рр.
Все своє життя присвятив науковій та навчальній діяльності і Б.В.Стєфанов,вчений в галузі індустріального будівництва, один з ініціаторів масового використання збірного залізобетону, доктор технічних наук, професор. Його перу належить перша в Україні монографія з проблем заводського домобудування. Він автор багатьох підручників, довідників та інших наукових праць.
Професор КНУБА О.А.Волянськийсказав, що Б.В.Стєфанов був фундатором створення будівельно-технологічного факультету КНУБА. Він був не тільки науковцем, але й виробничником. Працював на різних виробничих посадах, був головним інженером тресту. Мало було таких фахівців, хто так гостро відчував тенденції розвитку будівництва. Епохою можна назвати в будівництві нашої країни період, коли протягом 7 років передбачалось організувати будівництво 14 млн. квартир. Вперше в історії цивілізації було так багато збудовано житла. Одна з перших монографій, присвячена ідеї збірного будівництва, належала Б.В.Стєфанову. Причому він пов’язав це з потоковим методом будівництва, в результаті чого протягом кількох років була створена нова індустрія у дружній співпраці з М.С.Будніковим. Ця людина видатна як вчений,  організатор, скромна, високих людських якостей, виховала багатьох фахівців, які успішно працюють й зараз. Він має багато наукових праць, підручників, його ідеї розвиваються сучасними спеціалістами.
Н.Г.Русанова, професор КНУБА, працювала безпосередньо під керівництвом Бориса Володимировича. У виступі вона підкреслила, що Б.В.Стєфанов був багатогранним, ерудованим вченим, до якого звертались за порадою науковці з усіх куточків України. Він був високоінтелігентною людиною. Був прекрасним фотографом. Любив подорожувати і розповідати про все, що сам бачив. Товаришував з багатьма видатними будівельниками. Своєю творчістю він вніс багато позитивного і передового в розвиток будівельної галузі.
На засіданні бібліотечного клубу було також зауважено, що вже сьогодні потрібно говорити і писати про сучасників. Тому архітектор М.І.Гончаренко,яка працює над підготовкою збірника української біографістики, запропонувала всім звернути увагу не тільки на тих, хто пішов з життя, але й писати про тих, хто працює сьогодні, запросила всіх учасників засідання скласти автобіографію, викласти її в художньому стилі, описати свою генеалогію.
У заключному виступі В.Є.Михайленка, професора КНУБА, було зауважено, що відбулася інтелігентна акція, яка закладає основи для подальшої роботи. Сьогодні важливо закладати фундамент для підготовки молодих науковців ще з студентства, бо настане час, коли не буде кому працювати на науковій та викладацькій ниві. Важливо, щоб студенти не тільки знали предмет, але й тих, хто його створив, заснував, хто написав підручники, за допомогою яких вони отримують освіту. Необхідно виховувати в них бажання працювати на вітчизняну науку, не обмежуючись тільки матеріальними благами.
В результаті відбулась віртуальна, словесна зустріч з вченими ХХ століття, яка була матеріалізована працівниками бібліотеки, у книжковій виставці “ХХ століття: особистості в будівельній справі”. Інформацію про неї зробила завідувач відділом бібліографічної та довідково-інформаційної роботи ДНАББ О.М.Піхур.
На завершення засідання організаторами була висловлена подяка всім присутнім за участь і небайдужість до таких подій в галузевій сфері. Говорячи про творчість минулих поколінь, вже зараз потрібно думати, що залишиться після тих, хто наразі активно працює на сьогоденний процес у будівництві, архітектурі та інших галузевих напрямках. Важливо пам`ятати, що епоха створюється особистостями і особистості визначають течії та напрямки її розвитку. Враховуючи те, що найчастіше інформація про людей будівельної галузі залишається в родинах, у кращому випадку – у фондах бібліотек, музеїв, архівів, потрібно вже зараз звернути увагу на проблему відсутності їх змістовних автобіографій. Щоб не сталося так, що у майбутньому знайомство з діяльністю будівельників та архітекторів будемо здійснювати лише через дослідження їх творчого доробку. На жаль, після короткого некролога, інколи, списку робіт над історією життя може простягнути свої крила забуття. Треба пам’ятати, що людина живе доти, поки жива пам’ять про неї. Повернення із небуття не тільки видатних, але й пересічних фахівців, їхніх цінних думок  повинно мати важливе значення для нових поколінь, які будуть оцінювати сучасні процеси, явища по-новому, виходячи із набутого досвіду.
Учасники засідання отримали довідник М.М.Жербіна “Українські та зарубіжні будівельники. Вчені, інженери, архітектори” (К., 2001) та вип. 4 Серії історичних нарисів „Видатні українські вчені та інженери-будівельники”.

Прочитано: 8938 раз
Дополнительно на данную тему:
Історія малих міст України: місто Кодима Одеської області
М.М. Жербін: будівельник і композитор
Історія малих міст України: місто Збараж Тернопільської області
Творча зустріч з українським кінорежисером В.І.Соколовським
М.М. Дьомін (1903-1988): архітектор – містобудівник – реставратор
Засідання Вченої ради Академії будівництва України, присвячене 100-річчю від дня народження українського будівельника Михайла Сергійовича Буднікова
Історія малих міст України: місто Бар Вінницької області
Історія малих міст України: місто Хотин Чернівецької області
Історія малих міст України: місто Глухів Сумської області
Історія малих міст України: місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //