У сучасних межах Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Житомир.
Розташована на півночі України. Рельєф має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Південна і південно-західна частини області лежать у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. У північно-східній частині Житомирської області знаходиться Поліська низовина, на півночі - Словечансько-Овруцький кряж з найвищою точкою 316 м над рівнем моря. На території області також є Білокоровицько-Топилянський і Озерянський кряжі.
Клімат помірно континентальний, з вологим літом і м'якою зимою. Середня температура січня -10оС, липня - близько +20оС. Кількість опадів становить: на півночі - 600 мм на рік, на півдні - 570 мм на рік.
Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Житомирської області входило 23 райони, 11 міст, 43 селища і 1613 сіл. Населення області налічувало 1273,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 740,4 тис. осіб, сільське - 532,8 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Житомирської області: Житомир, Бердичів, Коростень, Коростишів, Новоград-Волинський, Овруч, Радомишь.
На території Житомирської області знаходиться 64 пам'ятки архітектури та містобудування, 4 пам'ятки історії, 1 пам'ятка монументального мистецтва, 12 пам'яток археології.
Місто Коростишів Житомирської області
Місто Коростишів Житомирської області – місто обласного підпорядкування Коростишівського р-ну Житомирської обл., районний центр. Розташоване на р. Тетерів (прит. Дніпра) за 30 км від обласного центру м. Житомира. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість його мешканців становила 27735 осіб.
Перша письмова згадка про місто датується 1499 р., коли Коростишів було подаровано боярину О. Кмиті литовським князем Олександром. У 1565 р. містечко придбав граф І. Олізар. За Люблінською унією Коростишів потрапив під владу Польщі. У 1602 р. у селищі побудовано замок і воно згодом розрослося у містечко. У 1649 р. під час Національно-визвольної війни Коростишів став сотенним містечком Білоцерківського полку. У 1696 р. містечко було майже повністю знищене татарами. У 1708 р. графи Олізари звели в місті костел Різдва Пресвятої Діви Марії з каплицею і родинним склепом. Поряд з костелом розташований плебаній (XVIII ст.) та пам"ятник графу Густаву Олізару. У 1779 р. Коростишеву надано магдебурзьке право. У 1797 р. Коростишів став волосним центром Радомисльського повіту Київської губернії. Внаслідок воєнних дій Громадянської війни 1918–1920 рр. в містечку було встановлено радянську владу. У 1923 р. Коростишів став центром Коростишівського району. Наприкінці ХХ ст. у місті функціонували паперова та бавовняно-паперова фабрики, заводи залізобетонних виробів та продтоварів, гранітний, льонопереробний, цегельний, спиртовий, комбікормовий, молочний та будівельний комбінати. Діяли також районна лікарня, поліклініка, центральна лікарня. На території міста знайдено знаряддя праці доби бронзи, 2 ранньослов"янські поселення VI–VII ст., давньоруські курганний могильник та городище.
Список використаної літератури: 1. Бродацький М.С. Коростишів / М. С. Бродацький, О. М. Іващенко // Історія міст і сіл Української РСР. У 26 т. / Ін-т історії АН УРСР ; голов. ред. УРЕ АН УРСР. – К. : УРЕ, 1973. – Т. : Житомирська область. – С. 343-356 : іл. 2. Коростишів // Географічна енциклопедія України. У 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. – К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 2 : З-О. – С. 199-200 : іл. 3. Коростишів // Міста України : інформ.-стат. довід. – К. : АВК-Росток, 2007. – С. 55-56.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72