Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Ківерці Волинської області - районний центр, розташований за 17 км від обласного центру м. Луцька та 388 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001), кількість його мешканців складала 16 505 осіб.

Назва міста походить від найменування ближнього села Ківерці (згодом перейменовано на Прилуцьке). На думку дослідників, топонім походить від найменування племені тиверців, що жили тут у давні часи.
У 1870-1873 рр. під час прокладання залізниці між Житомиром, Ковелем і Брестом за 7 км від села Ківерців (нині Прилуцьке) була споруджена станція. Згодом через Ківерці прокладено залізницю від Луцька до тодішнього державного кордону з Австро-Угорщиною, яка з"єднала Луцьк зі Львовом через Радехів та Кам"янку-Бузьку. Ківерці стали значним залізничним вузлом.
Наприкінці ХІХ ст. на станції Ківерці було споруджено шпалопросочувальний завод, невелику ремонтну майстерню (з 1901 р. - депо). У 1902 р. введено в експлуатацію лісопильний завод (тартак).
У 1910 р. в Ківерцях мешкало 206 осіб.
У роки Громадянської війни містом володіли радянські, німецькі, білополяцькі війська. За Ризьким мирним договором 1921 р. Ківерці увійшли до складу Польщі.
У вересні 1939 р. Ківерці відійшли до складу УРСР.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 2 липня 1941 р. до 1 лютого 1944 р. Під час окупації на території міста діяли підпільні групи.
У 1948 р. в Ківерцях збудовано ремонтно-механічну майстерню. Згодом її переобладнано на ремонтний завод «Лісмаш».
У 1951 р. Ківерці було віднесено до категорії міст.
У 1960-х рр. у місті працювали лісгоспзаг, завод залізобетонних виробів, кахляний цех Цуманського заводу будматеріалів, харчокомбінат, будівельно-монтажна дільниця, районне об"єднання «Сільгосптехніка», міжколгоспна будівельна організація, 2 автоколони, друкарня.
Наприкінці ХХ ст. у Ківерцях працювали лісгоспзаг, деревообробний комбінат, завод спеціального лісового машинобудування, завод залізобетонних конструкцій, консервний завод тощо.
На території міста було виявлено скарб римських монет ІІ-ІІІ ст. н. е.

Список використаної літератури:
1. Ківерці // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. - Т. 2 : З-О. - С. 152. - ISBN 5-88500-015-8. - ISBN 5-88500-12-3.
2. Ківерці // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 52. - ISBN 978-966-96784-1-6.
3. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв поселень України / А. П. Коваль. - К. : Либідь, 2001. - 302 с. : іл.
4. Наумчик М.М. Ківерці / М. М. Наумчик, Р. Н. Оксенюк // Історія міст і сіл Української РСР / голов. редкол.: П. Т. Тронько [та ін.] ; редкол. тому: І. С. Клімаш [та ін.]. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1970. - В 26 т. : Волинська область. - С. 271-280 : іл. - Бібліогр. в підрядк. прим.