Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Автономна Республіка Крим

Автономна Республіка Крим утворена в лютому 1991 р. Адміністративний центр - м. Сімферополь.

Розташована на півдні України на Кримському півострові, який відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північну частину півострова займає степ, південні райони - покриті лісами Кримські гори. Гірська система простягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти - у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова - гора Роман-Кош (1545 м).

Клімат рівнинної частини помірно континентальний з відносно м'якою малосніжною зимою (середня температура січня -1оС) і помірно жарким посушливим літом (середня температура липня +23оС). Кількість опадів становить 320-470 мм на рік. Клімат Кримських гір має перехідний характер з м'якою (у передгір'ї), помірно холодною (у горах) зимою (середня температура січня 0о, -4оС), порівняно теплим (у горах) літом (середня температура липня +21о, +16оС). Кількість опадів змінюється від 500 мм (у передгір'ї) до 1100 мм (у горах) на рік. На Південному березі Криму клімат має риси середземноморського з м'якою зимою (середня температура лютого +3оС) і помірно теплим посушливим літом (середня температура серпня +24оС). Середньорічна кількість опадів становить 350-635 мм. Поверхня в північній і центральній частинах - низинна плоска лесова рівнина, на заході з пологими підвищеннями Тарханкутської височини; на сході - пагорбкуватість Керченського півострова. Південна (гірська) частина простирається у вигляді дуги шириною 60 км і довжиною 180 км.

Станом на 01.01.2012 р. до Автономної Республіки Крим входило 14 районів, 16 міст, 56 селищ і 948 сіл. Населення області налічувало 1963,0 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 1232,2 тис. осіб, сільське - 730,8 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 28 міст і селищ міського типу Автономної Республіки Крим: Сімферополь, Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Сімеїз, Старий Крим, Судак, Феодосія, Форос, Чорноморськ, Щебетовка, Ялта.

На території Автономної Республіки Крим знаходиться 7 227 пам'яток археології, з них 21 - національного значення; 3861 пам'ятка історії, з них 13 - національного значення; 1004 пам'ятки архітектури та містобудування, з них 216 - національного значення; 520 пам'яток монументального мистецтва.

На території Автономної Республіки Крим збереглася значна кількість античних, середньовічних і більш «молодих» пам'яток печерного і наземного містобудування, які практично не зустрічаються в інших регіонах України. Тут збереглися численні православні, мусульманські і, рідше, іудейські культові споруди, починаючи з античних часів. У Криму також збереглися численні різностильові палацові, садибні й дачні будівлі, переважно ХІХ-ХХІ ст. Тут знаходяться 6 природних заповідників, значна кількість ландшафтних і геологічних пам'яток природи з різним природоохоронним статусом.


Місто Армянськ Автономної Республіки Крим

Місто Армянськ Автономної Республіки Крим - місто республіканського значення, розташоване на Північно-Кримському каналі за 139 км від м. Сімферополя та 611 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними останнього Всеукраїнського перепису населення (05.12.2001) кількість мешканців міста становила 24 508 осіб.

 



На територію сучасного міста в 1730-х рр. переселилося чимало людей з Перекопа, переважно вірменів. Тому поселення назвали Армянським Базаром. Така назва зберігалася до початку ХХ ст.
Заснування Армянська пов"язане з історією міста Перекопа, яке мало важливе стратегічне й торговельне значення як єдиний пункт сухопутного зв"язку між Кримським півостровом і материком. Згадки про місто Тафгрос (Перекоп) виявлені в письмових документах І ст. Місто було укріплене великим ровом (звідси - назва міста) і високим оборонним валом.
У травні 1736 р. російські війська взяли штурмом Перекопський вал і зруйнували фортецю. У 1754 р. хан Крим-Гірей відбудував її. Після приєднання Криму до Російської імперії Перекоп став повітовим містом Таврійської губернії.
На відстані 5 верст від Перекопа в XVII ст. розташовувався перевалочний торговельний пункт (на т.зв. Чумацькому шляху). У 1730-х рр. сюди переселилася значна частина мешканців Перекопа (переважно вірмени й греки), які потерпали від утисків татарських беїв. У 1736 р. це поселення назвали Армянським Базаром.
У 1789 р. в Армянському Базарі та Перекопі мешкало 1 190 жителів. Основним видом діяльності була торгівля, добування й транспортування солі. На початку 1840-х рр. в Армянському Базарі виникло салотопне підприємство. Також в місті розвивалося скотарство.
У другій половині ХІХ ст. в Армянському Базарі розвивалося дрібне виробництво: працювали 8 миловарних і свічкових майстерень, маслоробня, салотопний, вапняний та 2 цегельні заводи. Ремісники займалися вичинкою овечих шкір, виготовляли упряж, взуття та одяг.
Будівництво Лозово-Севастопольської залізниці, що пролягала через Армянський Базар, сприяло перетворення містечка на значний торговельний осередок, звідки вивозили зерно, сіль та інші товари.
Станом на 1913 р. у Армянському Базарі мешкало 6 700 чоловік. Діяло 26 дрібних підприємств і кустарних майстерень, близько 40 трактирів, 18 харчевень, чайних, закусочних.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у селищі неодноразово змінювалася влада. У першій половині листопада 1920 р. внаслідок воєнних дій у Армянському Базарі встановлено радянську владу. Восени 1921 р. селище стало центром району і отримало назву Армянськ.
У 1921 р. у селищі почали працювати 4 невеликі майстерні, 2 млини, пекарня, їдальня.
У 1925 р. Армянськ увійшов до складу Джанкойського, а в 1930 р. - став центром Ішунського району. У 1935 р. Армянськ став центром Красноперекопського району.
У роки Другої світової війни селище було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 26 вересня 1941 р. до 9 квітня 1944 р.
Інтенсивному розвитку Армянська сприяло будівництво в 1964 р. Північно-Кримського каналу і початок будівництва в 1965 р. заводу двоокису титану.
У 1968 р. Армянську надано статус селища міського типу.
На початку 1970-х рр. у селищі діяли селищна бібліотека, 2 кінотеатри тощо.
Наприкінці ХХ ст. тут працювали Кримське виробниче об"єднання «Титан», Сиваський анілінофарбовий завод, завод залізобетонних виробів, хлібокомбінат.
Поблизу міста виявлено кам"яні знаряддя праці доби неоліту, на його околицях і берегах солоних озер - кургани з похованнями доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселення. Неподалік від Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40-45 м, висотою близько 20 м, споруджені, ймовірно, в скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який об"єднував Чорне й Азовське моря.









Список використаної літератури:
1. Армянськ // Географічна енциклопедія України. В 3 т. / редкол.: О. М. Маринич [та ін.]. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989. - Т. 1 : А-Ж. - С. 51.
2. Армянськ // Міста України : інформ.-стат. довід. / впорядкув. О. Панасенко. - К. : АВК-Росток, 2007. - С. 8.
3. Енциклопедія архітектурної спадщини України : темат. слов. багатотом. вид. / Укр. акад. архіт. ; авт. В. Тимофієнко. - К. : УАА, 1995. - 365 с.
4. Кругляк Ю.М. Ім"я вашого міста : походження назв міст і селищ міськ. типу Укр. РСР / Ю. М. Кругляк. - К. : Наук. думка, 1978. - 151 с. - Бібліогр.: с. 148-151.
5. Підгородецький П.Д. Армянськ / П. Д. Підгородецький // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. - К. : Координац. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України, 2001. - Т. 1 : А. - С. 655. - Бібліогр. в кінці ст.


Прочитано: 2107 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Судак Автономної Республіки Крим
Місто Старий Крим Автономної Республіки Крим
Місто Алупка Автономної Республіки Крим
Місто Білогірськ Автономної Республіки Крим
Місто Джанкой Автономної Республіки Крим
Місто Алушта Автономної Республіки Крим
Місто Бахчисарай Автономної Республіки Крим
Місто Красноперекопськ (Яни Капу) Автономної Республіки Крим
Місто Саки Автономної Республіки Крим
Місто Щолкіне Автономної Республіки Крим

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //