Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Місто Остер Чернігівської області - місто Козелецького району, розташоване на лівому березі Десни (притока Дніпра) при впадінні в неї р. Остра за 17 км від районного центру м. Козельця, за 78 км від обласного центру м. Чернігова та за 72 км від м. Києва. Згідно зі статистичними даними Держкомстату України, станом на 05.12.2011 р. у місті мешкало 6 335 осіб.

Назва походить від найменування р. Остер. Гідронім виводять від слова острый - «гострий» - «сильний, жорсткий, різкий». За іншою версією назву річці дано за характером течії або на честь колишніх боїв у цих місцях.
Вперше поселення згадується в літописі під 1098 р. як місто на «Въстри». Засноване великим князем київським Володимиром Мономахом під назвою Городець (пізніше перейшов до його сина Юрія Долгорукого). Був фортецею Переяславського князівства для захисту Київської Русі від половців. У 1152 р. київський князь Ізяслав Мстиславович розорив і спалив місто. Лише в 1195 р. суздальський князь Всеволод Юрійович відбудував його й укріпив фортецю.
У 1240 р. місто зруйноване монголо-татарами. Згодом тут виникло поселення, яке називалося Старим Остром, Старогородкою.
На початку XIV ст. ближче до Десни виросло нове поселення під назвою Остер.
З 1356 р. Остер перебував під владою Великого князівства Литовського. У 1503 р. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Російської імперії, але Остер залишився під владою Литви.
У 1538 р. воєвода А. Гаштольд побудував на місці старого Городця замок з 5 дерев"яними баштами. Щоб контролювати судноплавство на Десні, у 1571 р. на її лівому березі поряд з Остром споруджено новий замок.
Після Люблінської унії 1569 р. увійшов до складу Польщі.
У 1593 р. польський король Сигізмунд ІІІ передав замок з містом Остром князю Ратомському.
На початку Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. містечко захопили війська Б. Хмельницького. Остер став сотенним містечком Переяславського полку.
З 1654 р. Остер відійшов під владу Російської імперії.
У 1662 р. Остру було надано Магдебурзьке право.
У 1663 р. містечко увійшло до складу Польщі та отримало привілей на Магдебурзьке право. У 1664 р. його захопили спільні козацько-російські війська.
Після Андрусівського перемир"я 1667 р. Остерська сотня відійшла до Київського полку.
Після створення намісництва в 1782 р. Остер став повітовим містом Київського намісництва, з 1796 р. - заштатне місто Малоросійської губернії, з 1802 р. - Чернігівської губернії, з 1803 р. - повітове місто Чернігівської губернії.
У XVIII ст. земельні володіння навколо Остра стали власністю князя О. Безбородька. Землями в цій місцевості володіли також представники козацької старшини - Забіли, Закревські та ін.
У 1866 р. у місті було 498 дворів, 4 846 мешканців, поштова станція, 3 цегельні заводи, бібліотека. Діяли Предтеченська (1746 р., збудовано нову в 1883 р.), Воскресенська (1790 р., нова - в 1845 р.) і Михайлівська (1814 р., нова - 1859 р.) церкви.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. у місті неодноразово змінювалася влада. Наприкінці 1919 р. Остер зайняли радянські війська.
З 1923 р. Остер став районним центром Ніжинського округу, з грудня 1924 р. - Чернігівського округу, у 1932-1962 рр. - Чернігівської області, з 1962 р. - у складі Козелецького району.
У 1930-х рр. діяли маслозавод, крохмальний завод, споруджено мости через річки Десну й Остер. Діяли Будинок культури, 2 бібліотеки.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 9 вересня 1941 р. до 22 вересня 1943 р. Під час окупації на території Остера діяла підпільна група.
У 1961 р. Остер віднесено до категорії міст районного підпорядкування. У його межі увійшли села Юськова Гребля і Старогородка.
Наприкінці ХХ ст. у місті працювали бавовняно-ткацька фабрика, дільниці козелецьких маслозаводів, заводу продовольчих товарів і комбінату побутового обслуговування, промкомбінат, лісгоспзаг та ін. Діяли Будинок культури, 3 бібліотеки, краєзнавчий музей тощо.
На території міста виявлено поселення доби неоліту, трипільської культури, доби бронзи й скіфського періоду. Знайдено скарб римських монет ІІ ст. н. е. Виявлено також слов"янські поселення перших століть н. е., городище VIII-X ст., курганний могильник, поселення періоду Київської Русі.