Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Віртуальні виставки

Віртуальні виставки бібліотеки ім. В.Г. Заболотного


Жіночі образи в художній спадщині Тараса Григоровича Шевченка

Художня спадщина Тараса Григоровича Шевченка нараховує понад 830 творів. Не останнє місце серед них посідають жіночі образи. Як у поетичній, так і в художній його творчості роль жінки посідала особливе місце. У своїх творах він словесно й методами образотворчого мистецтва показує жінку в різні періоди розвитку: від дитячих років до материнства. Кобзар завжди ставився до жіноцтва з повагою, переживаючи разом з ними.



У ранньому поетичному творі - баладі «Причинна» (1837) - автор звертається до образу жінки. Зважаючи на романтичну форму твору й відповідно до його канонів образ її глибоко трагічний. Сумні очі жінки ми бачимо й на одному з перших рисунків Тараса Григоровича - «Погруддя жінки» (інша назва - «Жіноча голівка»; 1830). Малюнок виконаний італійським олівцем на папері в м. Вільнюсі. Ймовірно, це копія з невідомого естампа з дарчим написом «А. М. Уварову». Вчені вважають, що на малюнку зображена французька актриса А. Лекуверер. У 1834 р. Тарас Григорович намалював акварель «Голова жінки» (портрет невідомої).
Під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв, Т. Шевченко, як зазначають дослідники, перебував під впливом свого вчителя - «Великого Карла» (так називали Карла Брюллова). Він малював копії з його картин, у яких також зустрічалися жіночі образи: «Сон бабусі та внучки», «Перерване побачення» та ін. У 1840 р. з-під пензля митця виходить акварель «Сама собі господиня», в якій спостерігається аналогічна до брюлловської «Сон бабусі та внучки» постать жінки, яка лежить. Проте це не сліпа копія роботи вчителя - автор наділяє акварель побутовим характером.
У 1840 р. Тарас Григорович нагороджений Радою Академії художеств срібною медаллю другого ступеня за картину «Циганка-ворожка» (не збереглася). Цікавим є акварельний малюнок під цією ж назвою.
У 1840 р. Т. Шевченко виконав акварель «Марія». Шевченкознавці вважають цю роботу однією з кращих, написану під час його навчання в Академії. Вона є першою ілюстрацією до літературного твору - поеми «Полтава» О. Пушкіна.
У 1838 р. Т. Шевченко пише поему «Катерина», в якій співчуває долі жінки-покритки, засуджує соціальну несправедливість. А в 1842 р. він створив однойменну картину. Незважаючи на те, що вона писалася поза межами України, митець зумів відтворити національний колорит. Катерину зображено в момент прощання «з своїм москаликом» і повернення в село. Як поетичними, так і художніми засобами Тарас Григорович виражає пошану до простої людини й протест проти соціальної нерівності.
До написаної поеми «Сліпа» (1842) автор створив малюнок олівцем і сепією «Сліпа з дочкою». У 1843 р. з"являється картина «Селянська родина», де Тарас Шевченко спробував передати скромне родинне щастя. На картині зображена вже жінка-мати.
Протягом 1840-1846 рр. Т. Шевченко виконав низку жіночих портретів, серед яких портрети Маєвської, Кейкуатової, Закревської, Шостки...
У 1846 р. художник відвідав с. Марківці Козелецького повіту на Чернігівщині, де виконав вісім акварельних портретів Катериничів, власників села, серед яких «Портрет Марії Катеринич», «Портрет Тетяни Катеринич», «Портрет Олени Афендик». Дослідники припускають, що акварельні роботи з умовною назвою «Портрет невідомої в бузковій сукні», «Портрет невідомої в коричневій сукні», «Портрет невідомої в блакитній сукні» і є зображеннями жінок з родини Катериничів.
Роком пізніше - в 1847 - Тарас Григорович олівцем виконав портрет Ю. Сребдольської.
Поетичну й художню діяльність перервав арешт за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Навіть перебуваючи на засланні Т. Шевченко продовжує творити. Так, у 1853-1854 рр. у стінах Новопетрівської фортеці з"явилися три портрети Агати Ускової.
У 1856-1857 рр. художник намалював сепію «Казашка Катя», на якій зображена сестра няньки старшої доньки коменданта Новопетрівської фортеці Іраклія Ускова. У 1857 р. італійським та білим олівцем Тарас Григорович виконав «Портрет Катерини Никифорівни Козаченко».
Останнім жіночим образом вважається «Портрет Ликери Полусмакової» (1860) - нареченої Кобзаря.
Крім названих картин, жінка в художній спадщині Тараса Шевченка з"являється на картинах «Вірсавія», «Натурщиця», «В гаремі», «Сама собі в своїй господі», «Панна Сотниківна», «Портрет дівчини з собакою» та десятках незбережених жіночих портретів та ін.

Фотогалерея:

Жіночі образи в художній спадщині Тараса Григоровича Шевченка

Список використаної літератури:
1. Анісов В. Від підмайстра до академіка : Нарис про Шевченка-художника / В. Анісов, Є. Середа. - К. : Мистецтво, 1967. - 78 с. : іл., 1 портр. - Бібліогр. в підряд. прим.
2. Владимирский Г.Д. Тарас Григорьевич Шевченко - художник / Г. Д. Владимирский, А. Н. Савинов ; Под ред. Г. Е. Лебедева. - Л. ; М. : Искусство, 1939. - 50, [36] с. : ил. - Библиогр. в подстроч. примеч.
3. Затенацкий Я. Тарас Григорьевич Шевченко [Изоматериал] : [Альбом] / Я. Затенацкий. - М. : Гос. изд-во изобр. искусства, 1961. - [50] с.
4. Національний музей Тараса Шевченка : альбом / упоряд.: С.А. Гальченко, Т.І. Андрущенко. - К. : Мистецтво, 2002. - 223 с. : іл.
5. Новицький О. Тарас Шевченко як маляр [Изоматериал] / О. Новицький. - Львів ; М. : Наук. Товарищество ім. Шевченка, 1914. - 89, 83 с. : іл. - Бібліогр. у підрядк. прим.
6. Тарас Шевченко = T. Sevcenko / моногр. В. Г. Новицького. - К. : Рух, 1930. - 32 с., XV арк. іл., [2] с.c-1 портр. - (Укр. малярство).


Прочитано: 2657 раз
Дополнительно на данную тему:
Іван Мазепа
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962): фотовиставка
Ковнір Степан Дем’янович (1695-1786)
Академія архітектури УРСР (1945-1956)
Видатний архітектор О. В. Кобелєв (1860-1942): до 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченко
Виставка-презентація студентських проектів «Бібліотека майбутнього»
“Українському архітектору А.Ф. Ігнащенко – 80 років”
Графічні роботи Володимира Гнатовича Заболотного
Книжкова виставка «Українська писанка як вид декоративно-вжиткового мистецтва»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7