Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Волинська область

Волинська область утворена в 1939 р. після приєднання цієї території до складу колишньої Української РСР. Адміністративний центр - м. Луцьк.

Розташована в Західній Україні. На півночі знаходиться в межах Поліської низовини, що становить собою морено-зандрову і терасову рівнину; на півдні - Волинська височина, поверхня якої (240-270 м) розчленована неглибоко врізаними балками і долинами річок.

Клімат області помірно континентальний, з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період, становить 600-650 мм на рік. Поверхня області рівнинна із загальним нахилом на південь (максимальна висота 292 м).

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Волинської області входило 16 районів, 11 міст, у т.ч. 8 малих міст, 22 селища і 1054 села. Населення області налічувало 1038,6 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 539,1 тис. осіб, сільське - 499,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 9 міст Волинської області: Луцьк, Берестечко, Володимир-Волинський, Горохів, Камінь-Каширський, Ковель, Любомль, Рожище, Устилуг.

На території Волинської області знаходиться 149 пам'яток археології, з них 16 - національного значення; 1282 пам'ятки історії, з них 7 - національного значення; 495 пам'яток архітектури та містобудування, з них 200 - національного значення; 35 пам'яток монументального мистецтва, з них 1 - національного значення.


Місто Горохів Волинської області

Місто Горохів Волинської області – районний центр, розташований на р. Липі (притока Стиру, басейн Дніпра) за 52 км від обласного центру м. Луцька та 440 км від м. Києва. Відповідно до даних останнього Всеукраїнського перепису населення (2001 р.), кількість його мешканців становила 8 847 осіб.



За переказом, люди з навколишніх сіл ховались у горах від нападів татар. Від цього й пішла назва Горохів (схована в горах). Існує й версія походження назви від сільськогосподарської культури «горох». Уперше згадується в Іпатіївському літописі в 1240 р., коли Горохів входив до складу Галицько-Волинського князівства. У другій половині XIV ст. місто потрапило в залежність до Великого князівства Литовського. У 1450 р. грамотою польсько-литовського короля Казимира IV Ягеллончика місто з навколишніми селами було віддане у власність Олізару Шиловичу за заслуги у князя Льва Свидригайла (волинського князя в 1440–1452 рр.). У 1487 р. переходить у власність до князів Сангушків, згодом – до Сангушків-Кошерських. Після укладання Люблінської унії (1569 р.) Горохів відійшов до складу Польщі. У 1600 р. містечко отримало магдебурзьке право. У цьому ж році князь Г. Л. Сангушко подарував населенню право особистої свободи і самоврядування, надавши йому в довічну власність присадибні та орні землі за умови виконання жителями незначних повинностей. Цей запис затверджений королем Сигізмундом ІІІ на варшавському сеймі в 1601 р. У XVII ст. в Горохові розвивалися сільське господарство, ремесла й торгівля. У 1635 р. в місті працював 21 ремісник (5 шевців, 3 ковалі, 5 кушнірів і кравців, 4 пекарі, ювелір, лимар, ткач і пивовар). Під час Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. населення міста підтримало повстанців. У другій половині XVII ст. Горохів належав Л. Сапізі, Яловицьким, Вельгорським, Понятовським, Стройновським. Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. активізується розвиток ремесел і торгівлі в місті. Власник міста – М. Вельгорський – заснував тут шевський і кушнірський цехи, на початку ХІХ ст. в Горохові відкрито сукновальню. Після третього поділу Польщі в 1795 р. містечко у складі Волині відійшло до Російської імперії. В. Стройновський збудував тут великий палац, а довкола нього заснував парк в англійському стилі (нині пам"ятка садово-паркового мистецтва ХІХ ст.). У 1803 р. в місті відкрито парафіяльну школу, у 1808 р. – католицький костел і палац у стилі ампір. На початку ХІХ ст. тут діяли бібліотека, церква Вознесіння. У другій половині ХІХ ст. у Горохові виникли пивоварний і цегельний заводи, паровий млин і склад сільськогосподарських знарядь. У 1872 р. у Горохові відбулася пожежа, внаслідок якої знищено 226 із 356 будинків. У 1897 р. в містечку мешкало 4 699 жителів. Основними заняттями населення були ремесла і торгівля. У 1912 р. в Горохові відкрито вище початкове училище. Під час Першої світової війни через містечко проходила лінія австрійсько-російського фронту. Населення було евакуйоване вглиб Російської імперії. Внаслідок воєнних дій Громадянської війни Горохів після 1920 р. опинився під владою Польщі, був повітовим центром, що об"єднував 6 сільських гмин. У 1928 р. через Горохів прокладено залізничну колію. У вересні 1939 р. місто відійшло до складу УРСР. У 1940 р., після ліквідації повітів, утворено Горохівський район. У роки Другої світової війни місто двічі було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 26 червня 1941 р. до 3 квітня 1944 р. і з 12 квітня до 18 липня 1944 р. (за іншими даними з 26 червня 1941 р. до 13 липня 1944 р.). Поблизу Горохова був влаштований концентраційний табір. До кінця липня 1944 р. у Горохові почав працювати вальцьовий завод, стала до ладу пекарня. Згодом почали працювати маслосирзавод, цех безалкогольних напоїв, бойня і ковбасний цех, підприємства з дублення шкір, кравецька майстерня і майстерні з ремонту взуття та годинників. У серпні 1944 р. створено райпромкомбінат (жерстяна, взуттєва, швейна, столярна і бондарна майстерні). У 1945 р. в місті діяли поліклініка, аптека, дитячі ясла, Будинок культури, бібліотека. Наприкінці ХХ ст. у місті працювали завод продовольчих товарів, хлібокомбінат. Діяв музей Слави. На початку ХХІ ст. у місті працював ливарно-механічний завод. Діяли бібліотека, Горохівський історичний музей, Народний дім тощо. У місті виявлено поселення лужицької культури (І тисячоліття до н. е.), залишки давньоруського городища та курганів.















Прочитано: 3789 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Берестечко Волинської області
Місто Любомль Волинської області
Місто Володимир-Волинський Волинської області
Місто Камінь-Каширський Волинської області
Місто Ківерці Волинської області
Місто Рожище Волинської області
Місто Устилуг Волинської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //