Чернігівська область утворена 15 жовтня 1932 р. Адміністративний центр - м. Чернігів.
Розташована у північно-східній частині України на лівому березі Дніпра, у межах Поліської низовини та лісостеповій зоні Придніпровської низовини.
Клімат помірно континентальний, середня температура січня -7оС, середня температура липня +19оС. Річна кількість опадів складає 550-660 мм на рік.
Станом на 01.01.2012 р. до Чернігівської області входило 22 райони, 16 міст, 525 селища і 1482 села. Населення області налічувало 1088,5 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 687,4 тис. осіб, сільське - 401,1 тис. осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 7 міст Чернігівської області: Чернігів, Борзна, Ічня, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки.
У Чернігівській області на державному обліку перебуває 172 пам'ятки архітектури та містобудування національного значення, 8 пам'яток історії, 28 пам'яток археології, 4 історико-культурні заповідники.
Місто Бахмач Чернігівської області
Місто Бахмач Чернігівської області - районний центр, розташований на р. Борзенці (притока Борзни, басейн Дніпра) за 127 км від обласного центру м. Чернігова та за 204 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних Держкомстату України, станом на 01.01.2012 р. у місті мешкало 18 780 осіб.
Назва міста походить від найменування сусіднього села. Дослідники
виводять цей топонім від тюркського слова баштан. Ймовірно, київські й
чернігівські князі тут поселили печенігів чи інших полонених тюркського
походження, які й назвали так своє поселення. Вперше Бахмач
згадується у «Повісті временних літ» під 1147 р. як фортеця на північних
рубежах чернігово-сіверських земель. Протягом XІІІ-XІV ст. існувало
Бахмацьке князівство. У 1450-х рр. його територія перейшла під владу
Великого князівства Литовського. З 1618 р. - під владою Речі Посполитої.
Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Бахмацька сотня
воювала у складі Чернігівського полку. У 1654-1781 рр. Бахмач - сотенне
містечко, з 1781 р. - волосне містечко. Як місто виникло в
1860-1870-х рр. у зв"язку зі спорудженням залізничних комунікацій. У
1867 р. під час будівництва Курсько-Київської та в 1873 р. -
Лібаво-Роменської залізниці за 2 км від давнього містечка Бахмача було
зведено 2 селища залізничників. У 1894 р. в Бахмачі побудували великий паровий млин, у 1896 р. - паровий млин. У
роки Громадянської війни 1918-1920 рр. у місті неодноразово змінювалася
влада. Наприкінці 1919 р. Бахмач захопили радянські війська. У 1920
р. Бахмачу надано статус селища міського типу. Було відбудовано
залізничний вузол на станції Бахмач. Стали до ладу паровий млин і
махоркова фабрика, у 1921 р. - птахокомбінат. У 1923 р. Бахмач став центром району. У 1931 р. тут введено в експлуатацію суконну фабрику. У 1938 р. Бахмач отримав статус міста. У цьому ж році розпочалося будівництво електростанції. У 1939 р. в місті створено паровозне депо. У
роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими
загарбниками в період з 10 вересня 1941 р. до 09 вересня 1943 р. У 1944 р. почав працювати птахокомбінат, у 1951 р. - молочно-консервний комбінат, у 1953 р. відкрито новий залізничний вокзал. Наприкінці
ХХ ст. Бахмач був багатогалузевим промисловим центром Чернігівської
області. У місті працювали завод хімічного машинобудування, комбінат
продтоварів, молочноконсервний, птахо- й хлібокомбінати та ін. Діяв
краєзнавчий музей. У районі Бахмача виявлено поселення ХІ-ХІІІ ст., кургани ІІ-І тисячоліття до н. е.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72
Місто Бахмач Чернігівської області - районний центр, розташований на р. Борзенці (притока Борзни, басейн Дніпра) за 127 км від обласного центру м. Чернігова та за 204 км від м. Києва. Відповідно до статистичних даних Держкомстату України, станом на 01.01.2012 р. у місті мешкало 18 780 осіб.
