Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Сумська область

Сумська область утворена в 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Суми.

Розташована у північно-східній частині України. Західна частина території Сумщини розташована у межах Придніпровської низовини, східна - відрогів Середньоруської височини (абсолютні висоти 110-240 м над рівнем моря). Плоскій, пологохвилястій поверхні області особливої привабливості додають мальовничі, витіюваті врізані долини річок Ворскли, Десни, Псела, Сейма та Сули.

Клімат помірно континентальний, з порівняно м'якою зимою (середня температура січня -7оС, -8оС) і теплим (середня температура липня +19оС) вологим літом (510-590 мм опадів на рік).

Відповідно до статистичних даних станом на 01.01.2012 р. до Сумської області входило 18 районів, 15 міст, в тому числі 12 малих, 20 селищ і 1466 сіл. Населення області налічувало 1152,3 тис осіб, у т. ч. міське населення становить 779,2 тис. осіб, сільське - 373,1 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Сумської області: Суми, Білопілля, Ворожба, Глухів, Конотоп, Кролевець, Лебедин, Охтирка, Путивль, Ромни, Середина-Буда, Тростянець.

На території Сумської області розташовано 687 пам'яток археології, з них 17 - національного значення; 1451 пам'ятка історії, з них 3 - національного значення; 515 пам'яток архітектури та містобудування, з них 127 - національного значення; 95 пам'яток монументального мистецтва.

На території області збереглися православні культові споруди XVII-ХІХ ст. у стилі українського бароко і класицизму, що зустрічаються переважно в Північній Україні. Світська архітектурна спадщина XVII-ХІХ ст. представлена різноманітними зразками цивільних будівель, серед яких палаци, маєтки з парками, адміністративні будинки, пам'ятники.


Місто Лебедин Сумської області

Лебедин - місто обласного підпорядкування Сумської області. Розташоване на р. Вільшанці (притока Псла, басейн Дніпра) за 52 км від обласного центру м. Сум і 304 км від м. Києва. Відповідно до даних останнього Всеукраїнського перепису населення (5 грудня 2001 р.), у Лебедині мешкало 28 814 осіб.

 

 



За легендою, селяни-втікачі, побачивши озеро, де плавали лебеді, назвали його Лебединим, а поселення - Лебедином. На думку дослідників, не варто пов"язувати назву зі словами «лебідь» чи «лебеда». На їхню думку, в основі назви - власне ім"я. Лебедин - «володіння Лебедя».
На гербі міста на золотому полі зображений срібний лебідь з піднятими крилами, з червоними лапами й дзьобом. Символіка Лебедина як сотенного міста невідома. Після утворення Харківського намісництва герби його повітових міст створювалися й затверджувалися централізовано. Для Лебедина створили називний герб, який відображав заснування міста поблизу озера Лебедина. Цей герб, з уміщеним у верхній частині знаком Харківського намісництва, затверджено в 1781 р. імператорським указом.
Лебедин заснований у 1654 р. під час першого великого переселення козаків на Слобожанщину, викликаного поверненням під владу Польщі значної частини України за Білоцерківським миром 1651 р.
У 1658 р., коли було створено Сумський полк, Лебедин став сотенним містом. Як сотенне містечко, Лебедин мав добротні укріплення. Станом на 1678 р. його фортеця була найбільшою і найміцнішою серед усіх сотенних міст - мала стіну завдовжки 1 250 сажнів, на якій було 20 башт і 9 гармат вагою від 11 до 47 пудів.
У 1681 р. кількість населення міста становила 2 061 чоловік.
У 1689 р. на р. Вільшанці було збудовано водяний млин.
У 1700-1721 рр. у Лебедині розташовувалися війська царської армії. Під час Північної війни 1708-1709 рр. тут перебувало командування російської армії.
Після ліквідації полково-сотенного ладу на Слобожанщині (1765 р.) місто увійшло до Сумської провінції Слобідсько-Української губернії (1780-1796 рр. - Харківського намісництва). У Лебедині спочатку діяло комісарське правління, а з 1780 р. він став повітовим містом. У 1796 р. увійшов до складу Охтирського повіту, а в 1802 р. знову став повітовим містом Слобідсько-Української (від 1835 р. - Харківської) губернії.
У 1785 р. у місті працювали 4 млини, кількість населення становила 4 046 осіб.
У 1835 р. адміністративно підпорядковується Харківській губернії.
У середині ХІХ ст. в Лебедині працювали такі підприємства: селітряне, свічкове, 3 салотопні, 3 крохмальні, броварне, 3 водяні млини, 66 вітряків. Найбільш поширеними ремеслами були плетіння та фарбування шерстяних поясів і пошиття плахт.
У 1912 р. найбільшими підприємствами міста були 2 цегельні та 2 парові млини, механічна майстерня, електростанція, 2 друкарні. Основним заняттям населення залишалося сільське господарство.
У роки Першої світової (1914-1918) і Громадянської (1918-1920) воєн у Лебедині неодноразово змінювалася влада. На початку грудня 1919 р. у місті встановлено радянську владу.
Від 1923 р. Лебедин був районним центром Сумського округу, у 1930-1932 рр. підпорядковувався республіканським органам влади, пізніше віднесений до Харківської області. З 1939 р. віднесений до Сумської області.
У 1930 р. у місті створено машинно-тракторну станцію.
У 1934 р. у Лебедині почав працювати державний племінний розплідник.
Протягом 1930-х рр. у місті стали до ладу мотороремонтний завод, райпромкомбінат.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 11 жовтня 1941 р. до 19 серпня 1943 р. Під час окупації на території Лебедина й району діяли підпільні організації, партизанські групи.
У повоєнні роки відновлювали роботу, передусім, сільськогосподарські підприємства.
У 1961 р. на базі механічних майстерень торфопідприємства створено завод верстатних вузлів.
У 1972 р. в Лебедині працювало 30 промислових підприємств, будівельних і транспортних організацій. У 1970-х рр. у місті діяли 2 будинки культури, кінотеатр, районна, міська та дитяча бібліотеки, близько 30 клубів, державний краєзнавчий музей, будинок-музей Т. Шевченка тощо.
Наприкінці ХХ ст. у Лебедині працювали заводи верстатних вузлів і технологічного обладнання, продовольчих товарів, плодоконсервний, маслоробний завод, м"ясокомбінат, комбікормовий, калібрувальний заводи, завод будівельних матеріалів, швейна фабрика та фабрика пластмасової фурнітури. Діяли художній і краєзнавчий музеї.
На території міста виявлено знаряддя праці, посуд епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.), рештки поселення черняхівської культури (ІІ-VI ст.).

Фотогалерея:

Місто Лебедин Сумської області


Прочитано: 2058 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Охтирка Сумської області
Місто Глухів Сумської області
Місто Путивль Сумської області
Місто Дружба Сумської області
Місто Білопілля Сумської області
Місто Буринь Сумської області
Місто Ворожба Сумської області
Місто Кролевець Сумської області
Місто Ромни Сумської області
Місто Середина-Буда Сумської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //