Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Хмельницька область

Хмельницька область утворена 22 вересня 1937 р. Адміністративний центр - м. Хмельницький.

Розташована на заході України. Більшу частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270-370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра. На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі - Поліська низовина (висоти 200-250 м). Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області - гора Велика Бугаїха (409 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська). Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану крайньоподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою. Поверхня області, в основному, становить пологохвилясту лесову рівнину.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня -5оС) і теплим, вологим літом (середня температура липня +19оС). Річна кількість опадів складає 500-640 мм на рік.

Станом на 01.01.2012 р. до Хмельницької області входило 20 районів, 13 міст, 24 селища і 1414 сіл. Населення області налічувало 1320,2 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 728,2 тис. осіб, сільське - 592,0 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 12 міст Хмельницької області: Хмельницький, Волочиськ, Городок, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Кам'янець-Подільський, Красилів, Полонне, Славута, Старокостянтинів, Шепетівка.

У Хмельницькій області на державному обліку перебуває 230 пам'яток архітектури та містобудування національного значення, 4 пам'ятки історії, 12 пам'яток археології, 3 історико-культурні заповідники.


Місто Старокостянтинів Хмельницької області

Старокостянтинів - місто обласного значення, районний центр Хмельницької області. Розташоване біля впадіння р. Ікопоті в р. Случ (басейн Прип"яті) за 47 км від обласного центру м. Хмельницького та за 272 км від м. Києва. Згідно із статистичними даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2011 р. тут мешкало 34 875 осіб.

 

 



Походження назви міста пов"язують з іменем Костянтин (на честь засновника - князя Костянтина Острозького). Назву Старокостянтинів дано на відміну від заснованого тим же князем Нового Костянтинова.
Вперше місто згадується в Іпатіївському літописі в 1200 р. як «град Кобудь».
На місці зруйнованого міста в XIV - на початку XV ст. існувало селище Колищинці (Коліщинці), що входило до складу польських, а згодом - литовських володінь. Існують відомості про те, що місто засноване в XV ст. Ганною Корибутівною або Костянтином Острозьким, які дали місту своє ім"я або перейменували з Колищенець.
У 1501 і 1503 рр. грамотами литовського князя територія сучасного міста була передана у вотчинне володіння Івашці Лабунській. У 1561 р. нащадки Лабунського продали Колищинці князю Костянтину-Василю Острозькому (1525-1608). Територія була придбана князем для захисту своїх володінь від загрози нападів кримських татар.
У 1561 р. місту надано Магдебурзьке право. На місці старовинного міста Кобудь при впадінні р. Ікопоть в р. Случ почалося будівництво фортеці-замку й одночасно заселення міста.
У 1600 р. Костянтин Острозький отримав привілей на спорудження ще одного міста Костянтинова на Південному Бузі. Щоб розрізняти міста, їх стали називати Старокостянтиновом і Новим Костянтиновом.
На початку XVII ст. в Старокостянтинові було 70 ремісників і 14 підмайстрів, відбувалися великі торги.
У 1618 р. татарська орда знищила всі села й містечка навколо Старокостянтинова, спалила міські околиці, але замок витримав облогу.
У 1620 р. Старокостянтинів перейшов у власність князів Заславських, з 1682 р. - Любомирських.
Під час Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Старокостянтинів був у центрі подій. У 1648 р. козацькі полки під проводом М. Кривоноса захопили місто.
Протягом 1652-1655 рр. Старокостянтинів кілька разів переходив з рук в руки. Проте внаслідок воєнних дій край знову відійшов до Польщі.
У 1661 р. центр та передмістя Старокостянтинова зруйнували татарські війська. З 1672 р. місто стало прикордонним. У 1684 і 1694 рр. на місто нападали турки. Старокостянтинів було зруйновано.
У 1754 р. князь Я. Сангушко побудував у Старокостянтинові кляштор для капуцинів і костел Яна (Івана) Хрестителя. Для зведення костелу запросили відомого італійського зодчого Паоло Фонтана (1696-1765).
24 травня 1787 р. в Старокостянтинівському замку зупинявся король Станіслав Август Понятовський, повертаючись з Канева, де зустрічався з російською імператрицею Катериною ІІ.
Після другого поділу Польщі (1793 р.) Старокостянтинів у складі Правобережної України приєднано до Російської імперії. Місто увійшло до складу Ізяславського намісництва Брацлавської губернії, а з 1796 р. стало повітовим містом Волинської губернії.
У 1870-1890-х рр. в місті працювали 63 ремісничі майстерні, 11 кузень, 9 цехів обробки шкіри, цехи чавунного литва, свічковий завод, 5 водяних млинів та ін. У 1898 р. збудовано цукровий завод.
На початку ХХ ст. у Старокостянтинові було 6 православних церков (у тому числі старовинний кам"яний собор), католицька церква (колишній домініканський монастир, у житлових будівлях якого містилися присутні місця) і каплиця, 2 єврейські синагоги та 5 молитовних будинків. Діяли 2 друкарні, публічна бібліотека, метеорологічна станція. Серед промислових підприємств працювали тютюнова та суконна фабрики, салотопний, свічковий, 2 миловарних, вапняний, 2 цегляних і 3 маслоробних заводи.
У 1916 р. через Старокостянтинів пройшло залізничне сполучення.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. у місті неодноразово змінювалася влада. У 1920 р. у Старокостянтинові встановлено радянську владу.
З 1923 р. Старокостянтинів став районним центром.
До 1926 р. тут відбудовано цукровий завод, тютюнову фабрику, шкіряний завод, введено в дію хлібопекарню, нафтобазу, приймальний пункт «Заготзерно», завершено будівництво маслозаводу, цегельного та інших підприємств.
У 1928 р. відкрито електростанцію.
У 1929 р. замок Острозьких став Державним історико-культурним заповідником.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими військами в період з 8 липня 1941 р. до 9 березня 1944 р. Під час окупації в казармах колишнього військового містечка в Старокостянтинові розміщувався табір для військовополонених.
У результаті військових дій місто було практично повністю знищено. Відновити його вдалося лише у 1960-х рр.
Наприкінці ХХ ст. в Старокостянтинові працювали завод «Металіст», заводи пресових вузлів, сухого знежиреного молока, цукровий завод, заводи продовольчих товарів і залізобетонних шпал, асфальтовий і комбікормовий заводи, фабрика побутових товарів, птахофабрика.
На території міста розкопані кургани трипільської епохи та скіфського часу (VII-II ст до н. е.). На місці замку археологи досліджували залишки споруд 10 і 15 господарських ям давньоруського городища ХІІ-ХІІІ ст., яке пов"язують з літописним містом Кобудь, спаленим князем Данилом Галицьким під час його походу на болохівських князів у 1241 р., або під час другого походу в 1257 р.

Фотогалерея:

 Місто Старокостянтинів Хмельницької області


Прочитано: 5624 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Полонне Хмельницької області
Місто Волочиськ Хмельницької області
Місто Деражня Хмельницької області
Місто Городок Хмельницької області
Місто Дунаївці Хмельницької області
Місто Ізяслав Хмельницької області
Місто Красилів Хмельницької області
Місто Нетішин Хмельницької області
Місто Славута Хмельницької області
Місто Шепетівка Хмельницької області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.16 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //