Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики

Берестечко - місто Горохівського району Волинської області. Розташоване на р. Стир (басейн Дніпра) за 33 км від районного центру м. Горохова, 60 км від обласного центру м. Луцька та 414 км від м. Києва. Кількість населення, згідно з останнім Всеукраїнським переписом (2001), становила 1 863 особи.

За народним переказом, назва міста пов"язана з місцевими берестяними лісами. Нині кілька старих суховерхих берестів збереглося на території міського парку. За іншою версією, вихідці з м. Берестя, йдучи по р. Стир, оселилися на території сучасного Берестечка й назвали поселення в пам"ять про рідне місто.

Поблизу Берестечка знаходиться с. Перемиль, яке за князівських часів було удільним містом, а Берестечко - передмістям і городищем Перемиля. Тому давня історія Берестечка розглядається в контексті з історією Перемиля.

Як село, Берестечко в писемних джерелах згадується в 1445 р. В описі Луцького окружного замку в 1545 р. Берестечко вже згадується як містечко.

У XV-XVІ ст. Берестечко належало Боговитіним, які, ймовірно, походили від давньоруських князів Крокотків. У першій половині XVI ст. Феодора Богушівна Боговитіна взяла шлюб з київським воєводою князем Фрідріхом Глібовичем Пронським, унаслідок чого Берестечко перейшло у володіння князів Пронських, які походили від дому князя Володимира.

У 1547 р. містечку надано магдебурзьке право. Польський король і великий литовський князь Сигізмунд І Август подарував князю Пронському привілей на заснування містечка Берестечка.

У 1573 р. у Берестечку відбулося засідання сеймика для розгляду питань про вибори на елекційний сейм.

У 1595 р. Олександр Пронський, староста Луцький, після відвідин Риму, прийняв католицизм і повернувся до Берестечка кальвіністом. Згодом він віддав у власність кальвіністам міський католицький костел. Після смерті О. Пронського не залишилося нащадків роду. Його дружина (з родини Сангушків) вдруге вийшла заміж за Бресто-Куявського воєводу графа Андрія Ліщинського, внаслідок чого містечко перейшло у власність родини Ліщинських.

У 1629 р. в містечку було 389 димів і понад 2 300 мешканців.

У другій чверті XVII ст. в місті поширилося соцініанство. Берестечко стало одним з головних пунктів соцініанства на Волині.

У роки Національно-визвольної війни 1648-1654 рр. Берестечко пережило період розорення через польські репресії й татарські напади. Так, у 1648 р. кількість господарств зменшилася до 315, у 1649 р. їх залишилося лише 150, а в 1650 р. містечко було повністю розорене.

18-30 червня 1651 р. під Берестечком відбулася битва між українським і польським військами. Тут козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали нищівної поразки від польських військ під проводом Яна Казимира ІІ. Загальні втрати козаків становили близько 30 тисяч чоловік. Напередодні Першої світової війни на місці битви було споруджено храм-пам"ятник «Козацькі могили» (автор - архітектор О. В. Щусєв; участь в оздобленні брав художник І. С. Їжакевич), в якому поховані останки героїв, які полягли в бою. Поряд з ним зведено дерев"яну церкву, перенесену сюди з с. Острова. Церква з"єднана із храмом сімсотметровим тунелем.

Після воєнних дій 1648-1654 рр. містечко досить швидко відбудовувалося. Проте в 1658 р. татари знову зруйнували всі споруди, крім трьох будинків, та взяли в полон 750 чоловік.

У 1765 р. Берестечко належало старості Любельському Яну Замойському, якому воно дісталося або безпосередньо від Ліщинських, або від інших, невідомих після них, володарів містечка. Приблизно в цей же час у місті збудовано римо-католицький костел з монастирем. Водночас споруджено замок.

У 1781 р. Берестечко відвідав польський король Станіслав Август, повертаючись із Канева після зустрічі з імператрицею Катериною ІІ.

У 1795 р. Берестечко, відповідно до умов третього поділу Польщі, у складі Західної Волині відійшло до складу Російської імперії. Містечко було включене до складу Дубнівського повіту Волинської губернії та перетворене на центр Берестечківської волості.

У 1825 р. на кошти прихожан у місті збудовано церкву в ім"я Святої і Живоначальної Трійці.

Протягом 1854-1869 рр. на кошти прихожан збудована кам"яна церква в ім"я св. Великомученика Георгія Побідоносця.

У 1861 р. в Берестечку був 31 двір колишніх державних селян із загальної кількості 406 дворів.

У 1876 р. відкрито народне училище при Міністерстві народної просвіти.

У 1898 р. при місцевому поштовому відділенні почав працювати телеграф.

На початку 1890-х рр. у Берестечку діяли промислові підприємства: лісопильний, сукновальний, цегельний, винокурний, пивоварний, смоляний і вапняний заводи.

На початку ХХ ст. графиня Граббе заснувала кінний завод, було відкрито мануфактурний магазин, кредитну касу тощо.

Під час Громадянської війни 1918-1920 рр. у Берестечку часто змінювалася влада. За Ризьким мирним договором від 18 березня 1921 р. місто у складі Волині відійшло до Польщі.

У 1938 р. кількість мешканців міста складала 6,7 тис. осіб.

У 1939 р. Берестечко увійшло до складу УРСР.

У 1940 р. внаслідок утворення районів Берестечко стало районним центром (до 1959 р.) і йому було надано статус міста районного підпорядкування. Згодом утворено райхарчокомбінат, якому підпорядковувалися водяний млин з олійницею, маслозавод, хлібопекарня, підприємства з виробництва безалкогольних напоїв, консервування фруктів, овочів. Діяли також цегельня, вапняний завод, шевські й кравецькі майстерні.

У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 23 червня 1941 р. до 3 квітня 1944 р.

Після визволення міста тут відновили роботу підприємства з виробництва товарів широкого вжитку і продуктів харчування, які згодом об"єднано в райпромкомбінат (лісопильний, цегельний, вапняний заводи, швейний і шевський цехи, кузня, слюсарна, столярна і бондарна майстерні) і райхарчокомбінат (млини, пекарня райспоживспілки, олійниця, крупорушка).

У 1946 р. на р. Стирі відбудовано водяний млин, унаслідок чого місто одержало електроенергію.

У 1948 р. в новому приміщенні почав діяти районний Будинок культури.

У 1955 р. в Берестечку створено комбінат комунальних підприємств.

У 1959 р. через ліквідацію Берестечківського району місто відійшло до складу Горохівського району.

У 1960-х рр. у Берестечку працювали завод будівельних матеріалів, філії Горохівських плодоконсервного і сирного заводів, павільйон побутового обслуговування. Діяв зоотехнічний технікум, будинок для престарілих (у приміщенні колишнього графського палацу), Будинок культури, 2 міські бібліотеки, краєзнавчий музей тощо.

Наприкінці ХХ ст. в місті працювали філії горохівських плодоконсервного заводу і заводу будівельних матеріалів, хлібокомбінату. Діяв краєзнавчий музей.

На початку ХХІ ст. тут працювали філії Горохівського плодоконсервного заводу, заводу будівельних матеріалів, заводу первинної переробки вина, хлібокомбінат. Діяли Будинок культури, 2 бібліотеки, історико-краєзнавчий музей.

Фотогалерея:

 Місто Берестечко Волинської області