Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Берестейський, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Кіровоградська область

Кіровоградська область утворена 10 січня 1939 р. Адміністративний центр - м. Кіровоград.

Розташована у центральній частині України на південних схилах Придніпровської височини, що обумовлює нерівний горбистий рельєф. На її території знаходиться велика кількість балок і ярів.

Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою (середня температура січня -5,5оС) і спекотним літом (середня температура липня - +21оС).

Станом на 01.01.2012 р. до Кіровоградської області входило 21 район, 12 міст, 27 селищ і 996 сіл. Населення області налічувало 1002,4 тис. осіб, у т. ч. міське населення становило 622,9 тис. осіб, сільське - 379,5 тис. осіб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878 до Списку історичних населених місць України включено 5 міст Кіровоградської області: Кіровоград, Бобринець, Новомиргород, Новоукраїнка, Олександрія.

У Кіровоградській області на державному обліку перебуває 15 пам'яток архітектури та містобудування національного значення.


Місто Новомиргород Кіровоградської області

Новомиргород - місто Кіровоградської області, розташоване за 61 км від обласного центру м. Кропивницького та 229 км від м. Києва. Населення міста станом на 1 січня 2011 р. становило 11 677 осіб.

 



Нині в місті немає офіційно затвердженого герба. Проте традиційно використовується герб радянського періоду, затверджений у 1988 р. Герб має таке зображення: у червоному полі срібний голуб, крила якого увінчані спілим золотим колоссям; у лазуровій базі - чорне коло зі срібною шахтою і фрезою; лазуровий пояс обтяжений чорною назвою міста; верхня частина щита має форму бійниць, у які вписана дата заснування міста - 1740.

У ХІХ ст. Новомиргород мав інший герб: у правій частині в лазуровому полі вензель імператриці Єлизавети Петрівни, з боків якого напис - «1751»; у лівій - в зеленому полі пандур, який стоїть у повній формі.

Місто засноване селянами-переселенцями та козаками Миргородського полку на місці запорізького зимівника Тресяги. Більшість переселенців походила з Миргорода, а привезли їх сюди для того, щоб, за наказом російського уряду, вони збудували фортецю для оборони від нападів турків і татар. Фортецю спорудили, а поселення назвали - на згадку про рідне місто - Новомиргород. Офіційною датою виникнення Новомиргорода вважають 1740 р.

У 1760-х рр. на території міста розвивалися гончарне, шевське й кравецьке ремесла; мешканці займалися видобуванням каменю та каоліну.

Після утворення Нової Сербії (1752 р.) в Новомиргороді був розташований штаб гусарського полку І. Хорвата. У 1753 р. для захисту від татарських набігів тут збудовано земляний шанець (польове укріплення), де розміщувалися артилерійські гармати.

У 1773 р. Новомиргороду надано статус міста. У той час тут налічувалося близько чотирьох тисяч осіб населення. Через місто проходив чумацький шлях, по якому вивозився хліб за кордон. Після створення Вознесенської губернії Новомиргород стає повітовим містом. У 1803 р. місто увійшло до складу Херсонської губернії.

З лютого 1820 р. Новомиргород було підпорядковано відомству військових поселень.

До середини 1830-х рр. тут були тільки приватні школи. Лише в 1835 р. в місті відкрили парафіяльне училище.

У 1846 р. в Новомиргороді налічувалося вісім купців, чотири рази на рік тут збиралися ярмарки.

Після скасування військових поселень у середині XIX ст. в Новомиргороді мешкало 5 883 особи.

З Новомиргородом пов"язані життя і діяльність багатьох видатних людей: тут народився декабрист Є. Оболенський; жив український письменник І. Котляревський, перебуваючи на військовій службі в Сіверському полку; разом з батьком, який тоді чумакував, через Златопіль й Новомиргород, проїжджав Т. Шевченко (влітку 1824 р.).

У 1868 р. на базі повітового дворянського училища відкрита Златопільська гімназія (нині - пам"ятка архітектури місцевого значення), поруч з нею почала працювати жіноча прогімназія.

За даними першого загального перепису населення Російської імперії у 1897 р. в Новомиргороді налічувалося 9 364 мешканці.

У 1910 р. розпочалося будівництво залізниці, що закінчилося в липні 1914 р.

У 1913 р. в Новомиргороді і Златополі працювали гімназія, прогімназія, два парафіяльних училища. У Златополі працювали чотири книжкові лавки й приватна платна бібліотека. В Новомиргороді також працювала платна міська бібліотека. Тоді ж в Новомиргороді збудовано платну міську лікарню. В центрі Новомиргорода було висаджено парк.

У січні 1918 р. в Новомиргороді й Златополі встановлено радянську владу.

У 1922 р. в місті почали працювати два цегельні заводи, млин, олійня, у Златополі - деревообробна артіль і шкірзавод.

У 1923 р. Новомиргород став районним центром Єлисаветградського округу, а Златопіль - райцентром Шевченківського округу.

У 1928 р. стала до ладу Новомиргородська електростанція, яка дала струм двом містам.

У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 1 серпня 1941 р. до 10-11 березня 1944 р.

Протягом 1944-1950 рр. новомиргородські і златопільські промислові підприємства досягли довоєнного рівня, закінчилося будівництво Новомиргородського плодоконсервного заводу, Златопільську деревообробну артіль перетворено на меблеву фабрику.

У 1959 р. Новомиргород об"єднано зі Златополем (до 1787 р. - Гуляй-Поле). На час об"єднання в Новомиргороді мешкало 7 200 осіб, а в Златополі - 4 280. До новоутвореного населеного пункту приєднано села Виноградівку й Катеринівку, також міській раді підпорядковані села Бирзулове та Лікареве. У 1960 р. Новомиргород віднесено до категорії міст.

У 1979 р. в Новомиргороді була відкрита шахта «Новомиргородська» потужністю 1 млн. т бурого вугілля на рік (у 1998 р. ліквідована).

До пам"яток містобудування та архітектури Новомиргорода відносяться:

  • агрономічна школа (1909);
  • лікарня у Златополі (кінець ХІХ - початок ХХ ст.);
  • дворянське повітове училище (1836);
  • Будинок культури (1950-ті);
  • комплекс споруд центру військових поселень (1820-1830-ті);
  • планування центральної частини Новомиргорода (XVIII-ХХ ст.);
  • планування центральної частини Златополя (XVIII-ХХ ст.);
  • поштово-телеграфна контора (кінець ХІХ - початок ХХ ст.);
  • прогімназія (кінець ХІХ - початок ХХ ст.);
  • церква Іллінська на вул. Жданова (1766);
  • церква Миколаївська в Златополі (ХІХ ст.).

Іллінська церква у Новомиргороді - пам"ятка архітектури, зведена в 1786 р. Документально автор проекту і будівництва не встановлений, проте є припущення, що це архітектор С. Стобенський, який працював у цей час в регіоні Нової Сербії (кінець XVIII ст.). Споруда храму збереглася без змін: реставраційні роботи не проводилися, здійснювалися лише поточні ремонти.

Споруджена церква на околиці міста, на території колишнього села Софіївка, що нині знаходиться у складі Новомиргорода. Побудована невдовзі після заснування міста на місці новомиргородського шанця на р. Велика Вись. Церква збудована з цегли в стилі бароко. Фасади оздоблені пілястрами, напівциркульними наличниками (лиштвою) і декоративними деталями над вікнами. Стіни храму понад метр завтовшки завершені антаблементом з розетками.



Прочитано: 2417 раз
Дополнительно на данную тему:
Місто Долинська Кіровоградської області
Місто Помічна Кіровоградської області
Місто Бобринець Кіровоградської області
Місто Світловодськ Кіровоградської області
Місто Гайворон Кіровоградської області
Місто Знам`янка Кіровоградської області
Місто Новоукраїнка Кіровоградської області
Місто Мала Виска Кіровоградської області
Місто Благовіщенське Кіровоградської області

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 Електронний каталог





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //