Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 До Всеукраїнського дня бібліотек


Урядова гаряча линія

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


  Категорії змісту
 Невідоме Лівобережжя
 Ні дня без нової книжки!
 Робоча зустріч в Мінрегіоні
 Зустріч-дискусія
 Дизайн нашого життя

  Сторінки змісту
Публікації про бібліотеку
Про бібліотеку
Ресурси бібліотеки
Державні Закупівлі
Подорожуючи містами
Видатні Особистості
Дарувальники
Заходи бібліотеки
Проекти бібліотеки

  Топ Новин
Немає змісту для цього блоку.

 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Г - Е

Гопкало Вадим Іванович (1917–1995)

У 2012 р. виповнюється 95 років від дня народження Вадима Івановича Гопкала - заслуженого архітектора Української РСР (1982), лауреата Сталінської премії ІІІ ступ. (1952), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1985), члена Спілки архітекторів СРСР (1946) та України (1993), Почесного члена Української академії архітектури (1993). Більшу частину свого життя архітектор присвятив м. Києву, де за його безпосередньої участі зведено чимало знаних і до сьогодні споруд, серед яких річковий вокзал, готель «Турист», Палац урочистих подій, Ботанічний сад та ін.




Народився В. І. Гопкало 13(26) лютого 1917 р. у м. Полтаві в родині живописця Івана Олексійовича Гопкала (1894-1984). У 1934-1940 рр. навчався в Київському інженерно-будівельному інституті, по закінченні якого отримав спеціальність інженера-архітектора.
На четвертому курсі інституту студент В. І. Гопкало розробив проект двокомплектної школи (1938), який, на думку В. А. Мощіль, хоча й був позначений «зайвою монументальністю», «досить сухий і громіздкий для школи», проте «дає досить ясне уявлення про призначення цього будинку. Класи ясно виражені на фасаді, виділяючись своїм ритмом серед інших приміщень» [1].
У 1939 р. (за даними Особового листка члену Спілки радянських архітекторів СРСР - у 1938 р. [2]) студент Вадим Гопкало співпрацював з іменитим архітектором О. О. Тацієм (на той час - працівником «Укрцивільбудпроекту») над замовленим проектом готелю на 500 номерів на Урядовому майдані (нині Софіївська площа).
У 1939 р. брав участь у конкурсі на проект театру в Комсомольську-на-Амурі.
У 1940-1941 рр. працював старшим виконробом тресту № 26 Наркомбуду 5 будуправління в м. Харкові, у 1941-1945 рр. - начальником дільниці особливої будівельно-монтажної частини Наркомбуду в м. Красноярську Харківської обл.
Протягом 1945-1946 рр. Вадим Іванович розробив проект забудови Соцмістечка в м. Запоріжжі.
У 1947 р. нагороджений медаллю за «Доблестный труд в годы Отечественной войны 1941-45 гг.».
У 1945-1949 рр. працював головним архітектором проектів у «Міськбудпроекті», «Союзпаливбудпроекті», «Західшахтопроекті». З 1949 р. працює в Головному управлінні «Київпроект» (спочатку на посаді архітектора, з березня 1965 по липень 1978 рр. - як керівник майстерні № 2, з липня 1978 до 25 жовтня 1995 рр. - начальником Управління об"ємного проектування № 2 АТ «Київпроект»). Споруди, зведені за проектами В. І. Гопкала, у великій мірі позначені естетикою провідного на той час архітектурного стилю - соцреалізму.
У 1948 р. Вадим Іванович у складі групи архітекторів бере участь у проектуванні житлових будинків на алеї Ентузіастів, 4, 6, 7, 9 у м. Запоріжжі, що були збудовані в 1948-1951 рр.
У 1949-1950 рр. за проектом В. І. Гопкала збудовано клуб у м. Чернігові.
У 1950 р. В. І. Гопкало у складі авторської групи брав участь у конкурсі на проект павільйону механізації сільськогосподарської виставки УРСР (замовлений проект).
У 1951 р. у співавторстві з архітекторами А. В. Добровольським і А. Я. Косенком він проектує житловий будинок на вул. Володимирській, 69 у м. Києві. За архітектуру будинку авторському колективу було присуджено Сталінську премію ІІІ ступ.
З 1952 р. працює доцентом Київського інженерно-будівельного інституту.
У другій половині 1950-х рр. (в Особовому листку члену Спілки радянських архітекторів нерозбірлива дата [2]) Спілка радянських архітекторів УРСР оголосила конкурс на проект адмінбудинку райкому партії. Вадим Іванович у складі авторської групи також взяв участь у цьому конкурсі. Розроблений проект отримав І премію.
У 1961 р. В. І. Гопкало проектує будівлю річкового вокзалу на Поштовій площі в м. Києві (у співавторстві з архітекторами В. Є. Ладним, Г. М. Слуцьким, М. С. Кантором, С. І. Лапоноговим). Будівля була призначена для обслуговування пасажирів далекого прямування з одночасним перебуванням у ньому 550 осіб. Як зазначав автор проекту, «архітектура будівлі вирішена в простих формах. Фасад зі сторони Поштової площі з лоджією головного входу відповідає розміщеним у будівлі приміщенням. Фасад зі сторони річки з колонадою тераси вирішений більш пластично, з урахуванням орієнтації на річку» [3].
У 1974 р. архітекторами В. І. Гопкалом, В. М. Гречиною та В. П. Пєсковським було виконано проект будівлі Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР ім. В. І. Вернадського (нині - Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського) на перехресті проспектів Науки та 40-річчя Жовтня (нині Голосіївський проспект). У 1976 р. було розпочато будівництво й визначено термін здачі об"єкту - 1979 рік. Проте через високу кошторисну вартість (14 млн. руб.) протягом 12 років не виконувався план капітального будівництва. Шість разів встановлювалися нові терміни введення будинку бібліотеки в експлуатацію, проте лише в першому кварталі 1989 р. будівництво було завершено. Деякий час приміщення головної книгозбірні України було найбільшим будинком Києва.
У 1975 р. разом з архітекторами В. М. Гречиною, Ю. І. Пісковським та інженером Л. Ліновичем Вадим Іванович проектує 15-поверову житлову будівлю з оригінальним силуетом на вул. Щусєва, 34/1.
У 1976 р. колектив архітекторів, до складу якого входив і В. І. Гопкало, розробили проект другого корпусу готелю «Мир» по просп. 40-річчя Жовтня, 70/72 у м. Києві [4].
У 1980-х рр. за проектом архітекторів В. І. Гопкала, В. М. Гречини, В. Є. Коломійця, Л. І. Філенка проводилася реконструкція площі Жовтневої революції (нині - Майдан Незалежності). Разом з нею оновлювався парний бік вул. Хрещатик.
У 1981 р. [5] (за даними ЕСУ - 1986 р. [6]) в Києві почав працювати новий Палац урочистих подій (Палац одружень та реєстрації новонароджених). Авторами проекту цієї споруди був колектив архітекторів, до якого входили В. І. Гопкало, В. М. Гречина, І. А. Гречина. Споруда має своєрідне композиційне вирішення. Корпус, з пластично вирішеними фасадами, ритмічним розташуванням пілонів, піднятий на стилобат з чорного лабрадориту, завершення його увінчано широким залізобетонним поясом, покритим анодованим алюмінієм золотистого кольору. Проте в аспекті вибору місця для будівництва такої споруди «отведенный участок, размещенный рядом с железнодорожными путями и Воздухофлотским путепроводом на самой напряженной магистрали города, не является удачным. С северо-западной стороны Дворца курсируют железнодорожные поезда, двух-трехвагонные скоростные трамваи, а рядом с трамвайной линией - поток автотранспорта. Все это ухудшает гигиенические условия, создает загазованность, запыленность и повышенный шумовой режим» [5].
У 1985 р. у співавторстві з В. М. Гречиною, В. Є. Коломійцем і Л. І. Філенком архітектор В. І. Гопкало проектує будівлю Київської філії Центрального музею В. І. Леніна (нині Український дім) на сучасній Європейській площі. До речі, на цьому місці на початку ХІХ ст. була розташована будівля першого міського театру, збудованого за проектом А. І. Меленського; у 1851 р. тут за проектом архітектора О. Беретті було збудовано триповерховий класицистичний будинок - готель «Європейський», який розібрали у зв"язку з будівництвом музею. За архітектуру й художнє оформлення будівлі авторський колектив був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка.
У 1985-1986 рр. на місці старовинного класицистичного будинку поміщиків Миклашевських на вул. Хрещатик, 14 було збудовано 9-поверховий готель «Хрещатик» на 158 місць з рестораном (архітектори В. І. Гопкало, Л. І. Філенко). Своєрідною ознакою фасаду є оригінальні «ланцюжки» парних балкончиків у вертикальних нішах, включення в обличкування дзеркального скла золотаво-рожевого кольору.
Крім зазначених проектів, у складі авторських колективів або за керівництва Вадимa Івановича розроблено низку значних споруд у м. Києві, серед яких житлові будинки на вул. Володимирській, 51-55 (1963-1964), 69-71 (1948-1950), житлове поселення в районі Чоколівки (1951), житловий будинок на вул. К. Лібкнехта, 13 (1953-1956), будинок Подільського райкому КПУ на Контрактовій площі (1954), Ботанічний сад АН УРСР (1955-1956), Інститут фізіології рослин і захисту рослин на вул. Васильківській, 51 (1957-1963), житлові будинки на просп. 40-річчя Жовтня, 89-91 (1962), ресторану «Дубки» (1971), Київський інженерно-будівельний інститут на просп. Повітрофлотському (1961), новий корпус педагогічного інституту (1975), готель «Турист» (1980-1984), житловий будинок на розі вулиць Б. Хмельницького і Ю. Коцюбинського (1973); перший мікрорайон житлового масиву «Троєщина» (1982-2000) та ін.
Помер В. І. Гопкало 26 жовтня 1995 р. Похований на Байковому некрополі столиці (ділянка 49А).

Використана література:

1. Мощіль В.А. Підсумки 1937-38 навчального року в київському будівельному інституті // АРУ. - 1938. - № 7. - С. 34.
2. Гопкало Вадим Иванович : лич. лист чл. СА УССР. - К. : [б. и.], 1956. - C. 5.
3. Гопкало В. Речной вокзал // Строительство и архитектура. - 1962. - № 5. - С. 17.
4. Второй корпус гостиницы "Мир" по пр. 40-летия Октября № 70/72 в г. Киеве : индивидуал: проект / Киевпроект ; авт. проекта: В. М. Гречина, В. И. Гопкало, М. С. Контор ;  гл. констр. Н. М. Ющенко ; рук. электротехн. группы Е. А. Вескер. - К. : [б. и.], 1976.
5. Коваленко С.Г. Архитектура Дворца торжественных событий в Киеве / С. Г. Коваленко // Строительство и архитектура. - 1983. - № 1. - С. 15.
6. Вечерський В.В. Гопкало Вадим Іванович / В. В. Вечерський // Енциклопедія сучасної України / НАН України, Ін-т енцикл. досліджень НАН України. - К. : Ін-т енцикл. досліджень НАН України, 2006. - Т. 6. Го-Гю. - С. 173.


Прочитано: 2939 раз
Дополнительно на данную тему:
Городецький Владислав Владиславович (1863-1930)
Дмитро Михайлович Дяченко (1887–1942)
Гречина Михайло Гнатович (1902–1979)
Гінзбург Олександр Маркович (1876–1949)
Далі Сальвадор (1904–1989)
Григорович-Барський Іван Григорович (1713–1791)
Гай Генріх Юліанович (1875–1936)
Ге Микола Миколайович (1831–1894)
Добровольський Анатолій Володимирович (1910–1988)
Головко Григорій Володимирович (1900–1982)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово


 
Погода в Киеве
НБУ курс доллара




 Порекомендувати




Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.10 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //