10 червня 2021 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулася презентація книжки Семена Широчина, Олександра Михайлика «Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя».

Відкрила захід провідна бібліотекарка відділу соціокультурної діяльності Людмила Рабчевська, яка представила авторів-краєзнавців: Семена Широчина – науковця, фотографа, дослідника забудови Києва радянського періоду і Олександра Михайлика – дослідника історії та церковної, громадської і промислової архітектури України.

Ведуча зазначила, що в серії «Невідомі периферії Києва» авторами видано книжки про три столичні райони – Святошинський, Голосіївський і Солом"янський, що наявні у фонді бібліотеки. Наразі автори презентують четверту книгу з цієї серії про Північне Правобережжя, що поєднує в собі території сучасних Оболонського та Подільського районів, починаючи з найдавніших поселень і закінчуючи величезними житловими масивами.

Олександр Михайлик розповів цікаві епізоди про історичний шлях Пріорки, засновником якої у першій половині ХVІ ст. був Петро Развидовський, проповідник Київського домініканського конвенту (монастиря). Власне від титулу пріора – настоятеля домініканського монастиря – й походить назва. Продемонстрував світлини та розповів про старовинну муровану церку Покрови Пресвятої Богородиці на Пріорці, ікони в якій написані І. Їжакевичем. Олександр Михайлик у своїй розповіді зазначав походження назв місцевостей Почули присутні цікаві розповіді автора про такі місцевості як: Дача Бегічева-Лукашевича-хутір-Кинь-Грусть-Дача Кульженка, Березовський хутір, хутір Бернера (зник у першій третині ХХ ст.), Грушевичів хутір, Браницького хутір, хутір Крістера (нині частина цього хутора – це парк «Крістерова Гірка») та ін.

Семен Широчин зазначив, що у роботі над книжкою було використано історичні карти та космічні знімки, а також рідкісні фотографії з приватних архівів, багато з яких надруковані вперше. Особливу увагу в книзі приділено процесу формування сучасної забудови міста, проаналізовано проекти житлових районів та генеральні плани. У масовій забудові авторами ідентифіковано більшість типових проектів житлових будинків та шкіл.

Величезні житлові масиви розписано детально за кожним мікрорайоном, з увагою до виникнення майже кожного будинку. Почули присутні від Семена Широчина цікаві факти про плани забудови Вишгородського масиву. Зокрема, про окремі споруди: станцію юннатів за проектом Л. Катка, будинок за проектом Й. Каракіса і ін. Про забудову масивів Оболонь (найбільший у свій час), Виноградар та Мостицький. А також про забудову масиву Вітряних Гір, де через особливості рельєфу перші два будинки споруджені триповерховими. Розповідаючи про Мінський масив, автор продемонстрував світлину із зображенням макету масиву біля Димерського шосе (1963 р.).

Під час презентації учасники заходу задавали авторам запитання, на які почули грунтовні й розгорнуті відповіді. Інформаційним супроводом заходу стала тематична фондова виставка, підготовлена фахівцями бібліотеки «З історії київського Подолу», на якій експонувалися книжки, періодичні видання, проекти, автореферати та збірники.

Захід можна переглянути на каналі бібліотеки YouTube