Лукомська Лукія Львівна (1928–2020)
Лукомська Лукія Львівна – видатна архітекторка Прикарпаття, співзасновниця Івано-Франківського відділення Спілки архітекторів України, почесний член Української академії архітектури, член правління Івано-Франківської обласної організації НСАУ.
Народилася 2
січня 1928 р. у м. Бережанах Тернопільського повіту, в інтелігентній галицькій
родині з глибоким родинним корінням.
Батько Лукії,
Лев Крип’якевич, працював професором у гімназіях Коломиї, Станіславіва, Сокаля,
а від 1919 р. – гімназійним професором грецької, латини та української мов у м.
Бережанах Тернопільського повіту.
Лев Крип’якевич
мав єдиного брата Івана – відомого українського історика, академіка Академії
наук УРСР.
У 1934–1945 рр.
Лукія навчалася в українській приватній школі «Рідна школа» ім. Митрополита
Андрія Шептицького.
У 1945 р.,
після закінчення школи, вступила до Львівської політехніки на архітектурну
спеціальність.
У 1949 р.вийшла заміж за свого одногрупника – Володимира Степановича Лукомського. Він автор та співавтор
таких споруд: технікум торгівлі на вул. Коновальця (1965 р.), аеропорти в
Івано-Франківську та Калуші (1962 р., 1967 р.), комплекс технікуму фізкультури
на вул. Мазепи (1963–1972 рр.), автоматична телефонна станція, добудова
головної пошти у м. Івано-Франківську (1967 р.) та ін. У 1973 р. отримав звання
«Заслужений архітектор України».
У 1950 р.,
після закінчення Львівської політехніки, разом з чоловіком отримала направлення
на роботу до Станіславського «Облсільпроекту», згодом філії київського
«Діпроміста».
Основні проекти
архітекторки:
- у Івано-Франківській
області:
турбаза на 306 місць у смт Верховина
Івано-Франківської обл. (1969 р.);
санаторій-профілакторій «Джерело Прикарпаття» біля
смт Вигода Долинського р-ну Івано-Франківської обл. (1986 р., у 1988 р. Л.
Лукомська, єдина з Прикарпаття, стала лауреатом премії Ради Міністрів СРСР за
проект і будівництво санаторію-профілакторію «Джерело Прикарпаття»);
вузол зв’язку-пошта в м. Яремче Івано-Франківської
обл. (1987 р.);
будинок
лісництва для гірських умов Карпат в містах Надвірні і Коломиї та в с. Яблуневі
(1969–1975 рр.);
середня школа в
мікрорайоні Дора, м. Яремче (1987 р.).
У м. Івано-Франківськ Лукія
Лукомська була автором/співавтором таких об’єктів:
Будинок
художника на розі вулиць Незалежності та Івана Франка (у співавторстві, 1970 р.);
Будинок побуту
на вул. Галицькій (1974 р.);
прибудова
лікарні № 2 на вул. Івана Франка (1977 р.);
готель
«Україна» (нині «Надія») (1978 р.);
комплекс
житлових будинків із магазином на вулицях Євгена Коновальця – Степана Бандери (у
співавторстві, 1980 р.);
комплекс
обласної дитячої лікарні на вул. Чорновола (друга премія за найкращий об’єкт,
збудований у 1986 р.).
Архітекторка у професійній
діяльності застосовувала типові проекти із прив’язкою їх до місцевих умов
територіально. Зокрема, у м. Івано-Франківську, типові проекти були застосовані
нею у різних будівлях, серед яких школа № 13 на вул. Галицькій; школа № 14 (нині
гімназія № 2) на вул. Шухевичів, 35 (почесна грамота Держбуду УРСР, 1960 р.);
техучилище для арматурного заводу на вул. Фучика (1976 р.); обласна друкарня на
вул. Січових стрільців (1969 р.); будинок-інтернат для людей похилого віку на
вул. Медичній (проект 1969 р.).
В Івано-Франківській
області за типовими проектами були
збудовані такі об’єкти, як лікувальний
центр з онкодиспансером у районі с. Чукалівка Тисменицького р-ну (1969 р.); райком
(нині міськвиконком) у смт Верховина Верховинського р-ну (1959 р.); райком (нині
міськвиконком) у смт Обертин Тлумацького р-ну (1960 р.); школа на 920 учнів у
м. Тлумач (почесна грамота Держбуду УРСР, 1961 р.); школа в с. Ямниця Тисменицького
р-ну (проект 1967 р.); школа на 1568 учнів у смт Тисмениця (1984 р.); прибудова
школи в с. Мишин Коломийського р-ну (1966 р.); школа на 320 учнів у с.
Годи-Добровідка Коломийського р-ну; школа в с. Чорнолізці Тисменицького р-ну
(проект 1980 р.); школа в с. Гринівці Тлумацького р-ну; школа в с. Крихівці
біля м. Івано-Франківська; школа на 1176 учнів в м. Долина (проект 1989 р.);
лікарня на 120 ліжок в м. Косові (1972 р.); лікарня на 120 ліжок в м. Надвірній
(1969 р.); лікарня на 240 ліжок в м. Рогатин з перепланування і переблокування
(1981 р.).
Більшість
авторських робіт Лукії Львівни Лукомської мають риси традиційної архітектури
українських Карпат.
16 квітня 2020
р. Лукія Лукомська померла.
До останніх
днів Лукія Львівна брала активну участь в архітектурному житті міста та
області, щиро вболівала за долю архітектурної спадщини Івано-Франківська та
Прикарпаття.
Архітектурну
династію продовжили сини, Олег Володимирович і Юрій Володимирович, та онука
Ірина.
У публікації
використано світлини з родинного архіву.
Список
використаних джерел:
1. Архітектор з роду «Креп’яків» – Лукія
Крип’якевич-Лукомська // Соколовський З. Б. Архітектори радянського
Івано-Франківська / З. Б. Соколовський. – Івано-Франківськ, 2014. – С. 43–58 : порт.
; іл.
2. Українська академія архітектури. Персональний склад
/ Українська академія архітектури ; за заг. ред. В. Г. Штолька. – Київ, 2007. –
С. 86 : іл.
Перейти до галереї >>>
Прочитано: 1543 раз Дополнительно на данную тему:
Новаківський Ярослав Олексійович (1920–1982)
Іполит Владиславович Моргилевський
Коллі Микола Джемсович (Якович) (1894–1966)
Каракіс Йосип Юлійович (1902 – 1988)
Меленський Андрій Іванович (1766-1833)
Кричевський Василь Григорович (1872-1952)
Коренєв Борис Григорович (1910-1998)
Кілессо Сергій Костьович (1931-2012)
Жаннере Грі Шарль Едуард (Ле Корбюзьє) (1887–1965)
Мілецький Авраам Мойсейович (1918–2004)
|