Династія Геккерів
8 жовтня 2020 р. у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулися ХV Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Династії зодчих України», що ознайомили з видатними архітектурними династіями Геккерів, Добровольських, Дьоміних, Приймаків, Самойловичів, Яблонських та їхнім внеском в історію української архітектури.
Складовою
цієї виставки є матеріали про династію Геккерів.
Засновник династії – Адольф-Фрідріх Карлович Геккер
(1844–1896). Протягом 15 років, з 7 квітня 1877 до 28 травня 1892 р.,
А. К. Геккер обіймав посаду міського архітектора Києва. Серед його
архітектурних проектів: реконструкція дерев"яного будинку капітана Іванова на
Набережному шосе, 4 (1878); дитяче відділення Олександрівської лікарні
(1889–1891); проект пологового відділення Олександрівської лікарні (1892);
будівля реального училища лютеранської громади на вул. Лютеранській, 20 (1895);
житлові будинки по вулицях Воздвиженській, Рейтарській, Ярославів і Верхній Вал
та багато інших.
Династичну справу продовжили його онуки – Ніна Олександрівна Геккер
(1910–1992) і Наталія Олександрівна Геккер (1918–2003) – представниці першого покоління радянських
жінок-архітекторів.
Згодом естафету поколінь перейняв праонук Сергій Борисович Липовський (1937–2010) –
будівельник, інженер-конструктор.
Експонатами
виставки стали матеріали з фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного та
надані нащадками архітектурної династії, а також науковиці О. Мокроусової, серед
яких світлини деяких проектів А. К. Геккера, а також портрети Ніни та
Наталії Геккер та Сергія Липовського.
Серед
експонатів – книжка «Головні та міські архітектори Києва, 1799–1999» за
редакцією М. Дьоміна, котра знайомить з творчістю головних та міських
архітекторів Києва, серед яких і А. К. Геккер [4, с. 14]. У виданні
біографія архітектора супроводжується світлинами його творчих доробок.
У однойменній
статті М. Кальницького та Д. Малакова, опублікованій у збірнику «Теорія та
історія архітектури і містобудування» [5, с. 105–125], також знаходимо інформацію
про А. К. Геккера.
На
сторінках біографічного довідника «Пантеон зодчих Лук"янівського некрополю» вміщено
біографію архітектора А. К. Геккера, а також світлини проектів та
зведених житлових будинків, автором яких був А. К. Геккер [7, с.
22–24].
На
виставці представлено унікальні документи – особові листки членів Спілки архітекторів
УРСР Ніни і Наталії Геккер, заповнені ними власноруч у 1956 і 1957 роках [3, 2].
Особливий
інтерес становить світлина групи жінок-архітекторів м. Києва, вміщена в журналі
«Архітектура Радянської України» [9, с. 6], на якій зазначена Наталія Геккер, а
також світлини проекту Палацу фізичної культури спортивного товариства «Темп» у
м. Києві, автором якого стала Ніна Геккер у співавторстві з О. П. Альошиною.
У 1953 р., працюючи у Облпроекті м. Києва, Наталія Геккер виступила автором проекту реконструкції педагогічного
училища у м. Переяславі-Хмельницькому [8]. Плани і розрізи даного проекту представлено на виставці із фонду ДНАББ
ім. В. Г. Заболотного.
В експозиції відсутній портрет А.
К. Геккера (не зберігся), але збереглися його автографи. Дослідження творчого доробку
династії Геккерів продовжується.
Про життя і діяльність А. К. Геккера
можна прочитати у розділі сайту бібліотеки «Видатні особистості» за посиланням http://dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1504
Список
використаних джерел:
1. Архітектори Києва : альб.-довід. / голов. ред. О. В. Корнієнко ; передм.
М. Дьоміна. – Київ: Корлайн, 2001. – 126 с. : іл.
2. Геккер Наталия Александровна : лич. листок чл. СА УССР. – Киев, 1957. – 9 л.
3. Геккер Нина Александровна : лич. листок чл. СА УССР. – Киев, 1956. – 5 л.
4. Головні та міські архітектори Києва, 1799–1999 : кат. вист. до
двохсотріччя введ. посади голов. архіт. Києва / М. В. Виноградова [та ін.] ; за
заг. ред. М. М. Дьоміна ; НДІТІАМ, Головкиївархітектура. – Київ: НДІТІАМ :
Головкиївархітектура, 1999. – 36 с. : іл. – Бібліогр.: с. 36.
5. Кальницький М. Головні та міські архітектори Києва,
1799–1999 / М. Кальницький, Д. Малаков // Теорія та історія архітектури і
містобудування. – 1999. – Вип. 4. – С. 105–125.
6. Кудрявцев Л. О. Двадцять архітекторів, які будували Київ / Л. О.
Кудрявцев. – Київ : Вид. центр «Друк», 2003. – 127 с. : іл. – Покажч. ім.: с.
118–121.
7. Пантеон зодчих Лук"янівського некрополю : біогр.
довід. / авт. передм. Д. Н. Яблонський ; упоряд.: О. П. Борисюк, О.
М. Дітковська, Л. Г. Стеннік. – Київ, 2008. – С.
22–24.
8. Педагогическое училище в г. Переяслав-Хмельницкий : планы и разрезы / Облпроект ;
начальник Дабагян ; гл. инженер Яценко ; гл. архитектор Штапмар ; авт. проекта
Геккер. – Киев, 1953. – 1 л. 9. Творча сила радянської жінки // Архітектура Радянської України. – 1939. –
№ 3. – С. 5–10 : фото, іл. між
с. 8–9. Прочитано: 455 раз Дополнительно на данную тему:
Виставка однієї книги
Михайло Антончик – співець українського села
Іван Мазепа
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962): фотовиставка
Ковнір Степан Дем’янович (1695-1786)
Академія архітектури УРСР (1945-1956)
Видатний архітектор О. В. Кобелєв (1860-1942): до 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченко
Виставка-презентація студентських проектів «Бібліотека майбутнього»
“Українському архітектору А.Ф. Ігнащенко – 80 років”
|