Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Віртуальні виставки

Віртуальні виставки бібліотеки ім. В.Г. Заболотного


Троїцько-Іллінський монастир у м. Чернігові


До дня міста Чернігова фахівці ДНАББ ім. В. Г. Заболотного підготували віртуальну книжкову виставку «Троїцько-Іллінський монастир у м. Чернігові», що містить літературу про історію пам’ятки сакральної архітектури з фонду бібліотеки.


Троїцько-Іллінський монастир у м. Чернігові

21 вересня Чернігів святкує день міста. Фахівцями ДНАББ ім. В. Г. Заболотного підготовлено віртуальну книжкову виставку про історію чернігівської пам’ятки сакральної архітектури Троїцько-Іллінського монастиря. 

Древній Чернігів розкинувся на мальовничих пагорбах Десни. Місто було свідком і учасником важливих історичних подій [11, с. 5].

Уперше Чернігів згадується в 907 р. На зламі ІХ–Х ст. Чернігів був потужним адміністративно-політичним центром із розвиненою торговельно-економічною інфраструктурою в системі Давньоруської держави [9, с. 8–9].

У ті часи Чернігів був столицею Сіверської землі. Чернігівський князь Святослав Ярославович врятував засновника Києво-Печерської лаври Антонія, про що є згадка в Іпатіївському літописі. Зокрема в літописі зазначено, що Антоній, прибувши до Чернігова, викопав печеру в підніжжі Болдиної гори, заснувавши монастир Богородиці [8, с. 10]. Поруч з печерами «у 1069 році чернігівський князь Святослав Ярославович поставив дерев’яний храм Святого Пророка Іллі. Так виник монастир» [2, с. 197].

У середині ХІІ ст. чернігівськими зодчими замість дерев’яної церкви було зведено невеличку муровану тридільну однобанну Іллінську церку, що збереглася донині [2, с. 199]. Після монголо-татарської навали монастир занепав.

У 1649 р. монастир відновлено коштом чернігівського полковника Стефана Подобайла. За ініціативи архієпископа Чернігівського Лазара Барановича монастир розширяється. «Отсель образовалась мысль устроить монастырь в новом, лучшем виде и на новой удобнейшей по пространству местности, тогда как на старом месте здания монастырские, находясь в полугоре и при глубоком овраге, расположены были оченьнеудобно» [6, с. 7].На сусідній горі зводиться Троїцький собор і монастир дістав назву Троїцько-Іллінського [2, с. 201].

На північ від монастиря було влаштовано «типографський двір». Сюди Лазар Баранович переніс друкарню з Новгорода-Сіверського, відтоді Троїцько-Іллінський монастир перетворився на провідний центр друкарства [12, с. 31].Монастирська бібліотека налічувала близько 10000 інкунабул [2, с. 207].Друкарня долучилася до широкого розповсюдження мідериту в Україні, особливо сюжетної гравюри. З Троїцькою друкарнею співпрацював відомий митець Іннокентій Щирський. Багато надрукованих книжок мали суто світський характер [2, с. 203].

Комплекс Іллінського монастиря складався з мурованої Іллінської церкви, печерного комплексу, дерев’яного будинку друкарні та мосту з галереєю через яр. У композиційному плануванні міста він відігравав незначну роль, на відміну від Троїцького монастиря, оскільки був схований серед глибоких ярів Болдиних гір [1, с. 87].

Троїцький монастирський ансамбль почав формуватися з будівництва трапезної Введенської церкви в 1677р. [1, с. 88]. «Он однопрестольный, каменный, крытый железом, о двух главах, холодный» [4, с. 49]. «Багате оздоблення фасадів цієї церкви характерне для так званого українського бароко» [15, с.40].

Однак, як видно з розпланувальної структури монастиря, це був початок реалізації продуманого заздалегідь плану будівництва [1, с. 88]. Головною спорудою нового монастиря став Троїцький собор, збудований за проектом Іоанна Баптиста (Зауера) [14, с. 85]. Троїцький собор заклали у 1679 р. і закінчили будувати лише в 1695 р. [13, с. 808].


«Складний об’єм споруди, де поєднано композиційні принципи давньоруської, української і західноєвропейської архітектури, увінчується п’ятьма банями і двома верхами кутових веж, а також бароковими фронтонами. Вони надають репрезентативного вигляду величній будівлі, де загалом прямокутний з трьома абсидами базилікальний тип плану суміщено з хрещатим планом, притаманним українській культовій архітектурі» [7, с. 48]. У новомуТроїцькомухраміяскраво проявилисяпринципибароко[5, с. 62].

«У XVII ст. собор був розписаний, але той розпис майже весь, окрім центрального купола, знищений пожежами. Головною художньою домінантою інтер’єру собору був величезний п’ятиярусний бароковий іконостас, що займав усю ширину храму, висота його сягала 20 м. Існуючий зараз у соборі іконостас зроблений у перші повоєнні роки у спрощеній манері» [3, с. 167]. 

До 1719 р. закінчилося будівництво східних корпусів келій, пекарні, кам’яної огорожі з баштами. У 1750 р. перед головним входом до собору зведено великий двоповерховий будинок покоїв архімандритів. У другій полові XVIIІ ст. до південної монастирської стіни прибудували господарські приміщення з погребами і льодовиком, а також монастирську кухню. Ці господарські споруди є унікальними зразками громадських будівель XVIIІ ст. [3, с. 159].

У 1790 р. монастир було віддано під архієпископську резиденцію. У той час, після закриття монастирів і секуляризації їх маєтностей, в Троїцькому монастирі збирається чудова колекція творів українського золотарства [2, с. 207]. «Епархиальное Древлехранилище с общим числом вещественных и письменных памятников 4.000 номеров» [10, с. 183]. Розміщена колекція була в будівлі духовної семінарії.

«Наприкінці XVIIІ ст. замість дерев’яної будується нова цегляна огорожа монастиря з квадратними і восьмигранними кутовими вежами…» [7, с. 48].

«В ограде монастыря, на северо-западе от главного храма св. Троици, находится весьма видная и величественная колокольня, пятиярусная, формы восьмиугольника… Верх железного конического купола зеленого цвета увенчан позлащенным яблоком с крестом» [4, с. 50]. Дзвіниця монастиря має дуже складну форму і пишне барокове оздоблення [5, с. 68].

В’їзні монастирські ворота, розташовані поруч із дзвіницею, вирішені майже як невеликі тріумфальні арки в гарних барокових формах [3, с. 175].

З часом Троїцько-Іллінський монастир став культурним й освітнім центром краю та меморіальним некрополем.

У його стінах поховані чернігівські ієрархи, представники відомих українських родів Кочубеїв і Мілорадовичів [8, с. 26]. На подвір’ї монастиря поховано відомого українського байкаря Л. І. Глібова та дипломата, вченого Т. С. Щербину [11, с. 127].

«Загалом, до нашого часу ансамбль монастирського комплексу дійшов без особливих змін. Не збереглися лише кінний двір та деякі дерев’яні господарські споруди, які знаходилися в західній частині монастиря. Такожпід час прокладання сучасної дороги було розібрано частину північно-східної кутової башти» [1, с. 89].

«У 1974–1985 рр. проведено грунтовну реставрацію храму за проектом архітектора М. М. Говденко… Фасади набули форм, що були перед пожежею 1808 р.» [3, с. 169].

Троїцький собор вважається одним із найкращих храмів XVII ст. на території Наддніпрянської України.

У 1988 р. собор передано віруючим.

«Складною є доля монастирського печерного комплексу. Він досі повністю не досліджений. Відтак нерозумна зміна інженерно-геологічної ситуації довкола монастиря зрештою може призвести і до катастрофи» [2, с. 209].

Незважаючи на буремні історичні події Троїцько-Іллінський монастир і сьогодні є величним архітектурним комплексом, домінантою міської панорами.

З літературою про інші визначні чернігівські пам’ятки можна ознайомитися на віртуальній книжковій виставці «Чернігів – історичний центр Лівобережної України: До 1110-річчя міста»



Список використаних джерел:

  1. Бондар О. М. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях / О. М. Бондар. – Київ : Філюк О., 2014. – 177 с. : іл. – Бібліогр.: с. 96–107.

 

  1. Вечерський В. В. Українські монастирі / В. В. Вечерський. – Київ : Наш час, 2008. – 399 с. : іл. – Бібліогр.: с. 384–389 та в підрядк. прим.

 

  1. Віроцький В. Д. Храми Чернігова / В. Д. Віроцький. – Київ : Техніка, 1998. – 207 с. : рис. – Бібліогр.: с. 204–206.

 

  1. Ефимов А. Черниговский Свято-Троицкий-Ильинский монастырь, ныне Троицко-Архиерейский дом. Его прошлое и современное состояние, 1069–1911 г.г. / А. Ефимов. – Чернигов : [б. и.], 1911 (Тип. Губерн. Правления). – 67 с. : 1 вкл. л. – Библиогр. в подстроч. примеч.

 

  1. Игнаткин И. А. Чернигов / И. А. Игнаткин. – Москва : Гос. изд-во лит. по стр-ву и архитектуре, 1955. – 86 с. : ил.

 

  1. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 1 : Общий обзор епархии. – Чернигов : [б. и.], 1873 (Тип. Г.Л. Шапиры). – 242 с. – Библиогр. в подстроч. примеч.

 

  1. Карнабіда А. А. Чернігів : архітектур.-іст. нарис / А. А. Карнабіда. – 2-е вид., переробл. та допов. – Київ : Будівельник, 1980. – 127 с. : іл. – Бібліогр.: с. 125–126.

 

  1. Руденок В. Я. Тайны монастырских подземелий.История подземелий Черниговского Троицкого Ильинского монастыря / В. Я. Руденок. – 2-е изд. доп. – Чернигов : [б. и.], 1999. – 42 с. : фот. – Библиогр.: с. 42.

 

  1. Спас Чернігівський / Нац. архітектур.-іст. заповідник "Чернігів стародавній" ; авт. кол.: А. Доценко [та ін.]. – Чернігів : Десна Поліграф, 2011. – 189 с. : кольор. іл., фот. – Бібліогр.: с. 183–187.

 

  1. Черниговский В. Картины церковной жизни Черниговской епархии из IX вековой ее истории / В. Черниговский. – Киев : Фото-лито-тип. С. В. Кульженко, 1911. – 207 с., [65] вкл. л. : ил., карты. – Указ.: с. 197–207.

 

  1. Чернігів: Що? Де? Як? : фотопутівник / авт. тексту М. Т. Романіка ; фото С. С. Крячка. – Київ : Мистецтво, 1987. – 190 с. : іл.

 

  1. Чернігівські Афіни / упоряд., передм., комент. А.М. Макарова. – Київ. : Мистецтво, 2002. – 230 с. : іл.

 

  1. Чернігівщина : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Укр. радян. енцикл. ім. М.П. Бажана, 1990. – 1003 с. : іл.

 

  1. Школьний В. В. Чернігів–1300 : фотоальбом / В. В. Школьний, Н. В. Кузнецова. – Київ : Мистецтво, 1990. – 208 с. : іл.

 

  1. Яцура М. Т. Чернігів : корот. іст. нарис / М. Т. Яцура, І. І. Єдомаха. – Київ : Радян. школа, 1958. – 136 с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.

Прочитано: 106 раз
Дополнительно на данную тему:
Іван Мазепа
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962): фотовиставка
Ковнір Степан Дем’янович (1695-1786)
Академія архітектури УРСР (1945-1956)
Видатний архітектор О. В. Кобелєв (1860-1942): до 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченко
Виставка-презентація студентських проектів «Бібліотека майбутнього»
“Українському архітектору А.Ф. Ігнащенко – 80 років”
Графічні роботи Володимира Гнатовича Заболотного
Книжкова виставка «Українська писанка як вид декоративно-вжиткового мистецтва»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7