Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Р - Т

Тацій Олексій Олександрович (1903–1967)

Олексій Олександрович Тацій - відомий український архітектор, професійна діяльність якого високо оцінена урядом і громадськістю. Творчий доробок архітектора характеризується визначними архітектурними спорудами, серед яких павільйон України на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві, тризальний кінотеатр «Київ», Будинок проектних організацій у Києві, санаторії у Дніпродзержинську, Одесі, Криму, житлові будинки, в т. ч. перші в Україні великоблокові та великопанельні (1929-1931 рр.), громадські споруди, що прикрашають міста і села України та Росії. О. Тацій був організатором і першим директором проектного інституту «Діпросільбуд», діяльність якого була спрямована на розвиток архітектури села.



Народився О. Тацій 17 березня 1903 р. у Полтаві. Важливого значення для розвитку художніх здібностей майбутнього архітектора мало знайомство з художником І. Мясоєдовим - сином одного із засновників товариства передвижників, який мешкав поряд. Завдячуючи І. Мясоєдову, юнак захопився малюванням, що дало йому змогу вступити до ВХУТЕМАСу (Вищі художньо-технічні майстерні, Москва), де він навчався протягом 1920-1922 рр.

У 1923 р. Олексій Олександрович переїхав до Харкова. З 1923 до 1929 рр. навчався в Харківському технологічному інституті (ХТІ) у академіка архітектури О. Бекетова (1862-1941) і професора О. Молокіна (1880-1951).

Творчий талант О. Тація проявився ще в студентські роки: в конкурсі на кращий проект Харківського крематорію 1928 р. він отримав III премію. Після закінчення інституту О. Бекетов і О. Молокін залучали його до співпраці в розробці проектів (житлові будинки О. Молокіна в Донбасі, Дніпропетровську, житловий будинок О. Бекетова в Києві по вул. Грушевського, 9 та ін.).

У 1929-1933 рр. О. Тацій працював в Українському науковому інституті споруд (УНІС) в Харкові й одночасно навчався в аспірантурі цього ж інституту. Саме в цей період були започатковані пошуки архітектурно-конструктивних вирішень житлових будинків із великих блоків і панелей.

Перші в Україні житлові будинки з великоблокових панелей, а також з великих тришарових панелей інженера О. Ваценка й архітектора О. Тація в 1929-1931 рр. були збудовані в Харкові у селищі «Дослідне», а згодом шестиповерховий великоблоковий будинок спорудили по вул. Пушкінській, 40 (Харків), який був першим у світі за кількістю поверхів (будинок збережений і до наших днів як пам"ятка архітектури). За результатами досліджень цих будинків було прийнято рішення про масове розповсюдження великоблокових конструкцій, що реалізувалося в 1930-х рр. в промислових районах України.

На той час в УНІСі утворилася творча група молодих архітекторів-однодумців, серед якої були О. Тацій, В. Андрєєв, Л. Горелік, О. Касьянов та ін. У дискусіях виробляється творче кредо - «розвиток творчого потенціалу, досягнення успіху - через конкурси».

О. Тацій виконав замовлений передконкурсний проект театру в Харкові (для розробки програми), а потім конкурсний, який отримав І категорію. Він був запрошений для розробки остаточного проекту у складі бригади братів Весніних та А. Мордвінова.

У 1934 р. О. Тацій переїздить до Києва і працює в «Цивільпроекті». Він створює житловий будинок по вул. Комінтерна, 3. Цей будинок нині має статус пам"ятки архітектури 1930-х рр.

У конкурсі на проект павільйону УРСР у Всесоюзній виставці взяли участь П. Альошин, В. Троценко, М. Холостенко, О. Тацій. Кращим був визнаний проект О. Тація. Проект реалізований у 1936 р. У 1937 р. урядова комісія, оглядаючи виставку перед її відкриттям, відзначила загальний стан виставки як незадовільний, що потребувало доопрацювання, і термін відкриття виставки перенесли на 1939 р. Оголошується новий, «московський», конкурс, до участі в якому О. Тація не запрошують. Але Олексій Олександрович подає новий проект і перемагає. Павільйон будується у 1939 р. Автори проекту були нагороджені орденами.

У 1948 р. цей павільйон знесли через незадовільний технічний стан. Знову проводиться конкурс на проект павільйону, в якому, окрім О. Тація, беруть участь О. Власов, В. Єлізаров, М. Іванченко, перемагає О. Тацій. Новий павільйон (третій) був збудований у 1954 р. з великих керамічних блоків - новаторське рішення на той час, за що О. Тацій отримав золоту медаль ВСГВ.

Одночасно з участю у конкурсах на павільйони О. Тацій розробляє низку проектів (1934-1935 рр.) для забудови с. Чапаєвка біля Золотоноші (стадіон, клуб, адміністративний будинок).

У 1945 р. О. Тацію доручено створити проектний інститут «Діпросільбуд». Керуючи проектуванням для села, він не тільки вкладав свій досвід в проекти співробітників, а й особисто розробив низку проектів житлових будинків, клубів.

У 1955-1960 рр. було розроблено низку проектів сільських житлових будинків, на основі яких створено серію № 994 у складі 22 проектів. Серія була затверджена як загальносоюзна і отримала широке розповсюдження.

У 1930-х рр. О. Тацій бере активну участь у конкурсах на створення різноманітних об"єктів, серед яких Урядова площа (III премія), Наводницький міст у Києві (І премія, був побудований, але зруйнований під час війни). Крім того, архітектор спроектував будівлю санаторію в Дніпродзержинську, Будинок Рад у Кривому Розі, критий басейн у Києві та ін.

У 1934-1941 рр. О. Тацій викладає в КІБІ. Серед його учнів - відомі архітектори В. Гопкало, А. Малиновський, Г. Слуцький, В. Чуприна та ін.

Під час Другої світової війни О. Тацій добровольцем йде на фронт, маючи звільнення від призову (був на Волховському фронті). Після визволення Києва повертається і бере участь у відбудові міста.

У 1944 р. О. Тацій бере участь у конкурсі на проект забудови Хрещатика. Після завершення конкурсу, у 1948 р., за участь у розробці проектів О. Власов, В. Заболотний і О. Тацій були нагороджені орденами Леніна.

У повоєнні роки О. Тацій працював заступником начальника Управління в справах архітектури при Раднаркомі УРСР, директором інституту «Діпросільбуд», і при цьому працював творчо.

О. Тацій пішов з життя 13 березня 1967 р. буквально за креслярською дошкою, залишивши нащадкам багату архітектурну спадщину.

Підготовлено за матеріалами видання:

«Архітектор Олекса Тацій (1903-1967) : Бібліогр. покажч.: До 100-річчя від дня народження / Держбуд України, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного ; уклад.: Г. А. Войцехівська, Є. О. Тацій. - К. : Прима, 2003. - 94 с. : іл. - (Видатні зодчі України)».



Прочитано: 3100 раз
Дополнительно на данную тему:
Троупянський Федір Абрамович (1874–1947)
Троценко Віктор Карпович (1888–1978)
Риков Валеріян Микитович (1874–1942)
Тутученко Семен Павлович (1913–1994)
Сластьон (Сластіон) Опанас Георгійович (1855–1933)
Струве Аманд Єгорович (1835–1898)
Растреллі Франческо Бартоломео (1700–1771)
Тукалевський Ігор Миколайович (1916–1995)
Сиркін Михайло Маркович (1922–?)
Олександр Іванович Таманян (1878–1936)

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.18 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //