Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

 Меню
Loading Flash Menu

 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (044) 456 01 72


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


Сайт Мінрегіону

  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Заболотнівські читання

Інформація про заходи


Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Особистість і епоха Володимира Заболотного»

Традиційно 12 жовтня, в день, коли Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного було присвоєно ім"я видатного зодчого, фахівці бібліотеки проводять Заболотнівські читання. Цьогоріч вони особливі - приурочені 120-річчю від дня народження Володимира Гнатовича та 20-річчю присвоєння його імені бібліотеці.


 



У роботі читань взяли участь бібліотекарі та історики, архітектори та будівельники, викладачі і студенти архітектурно-будівельних вузів і коледжів.
Розпочали ХІІІ Заболотнівські читання мелодіями Мирослава Скорика та Амадея Моцарта у виконанні студенток ІІІ курсу Київського інституту музики імені Р. М. Глієра Клари Адамович і Дар"ї Гаврилової під керівництвом Любові Почерняєвої.
Відкрили захід Галина Войцехівська, директор Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного, Заслужений працівник культури України, та Микола Дьомін, доктор архітектури, професор КНУБА, Заслужений архітектор України.
Галина Войцехівська розповіла як 20 років тому, у 1998 р., на виїзній сесії Української академії архітектури, присвяченій 100-річчю від дня народження В. Г. Заболотного, за ініціативою колективу бібліотеки, Української академії архітектури та Держбуду України було підготовлено подання про присвоєння бібліотеці імені її фундатора - першого президента Академії архітектури УРСР Володимира Гнатовича Заболотного. Директор наголосила, що саме завдяки вмінню В. Г. Заболотного мислити творчо, «на перспективу», у важкий повоєнний для України час в короткі терміни була створена Наукова бібліотека Академії архітектури УРСР.
Микола Дьомін, будучи студентом, особисто спілкувався з видатним зодчим. У своєму виступі він поділився спогадами про те, яким був Володимир Гнатович у житті, як він спілкувався зі студентами й з ним зокрема. Він звернув увагу на особливе ставлення видатного зодчого до талановитої молоді та підбір талановитих майстрів і спеціалістів - професійних кадрів для Академії архітектури УРСР, особисто їх відбирав і запрошував зі всього Радянського Союзу.
Наталія Світла, заступник директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, в своєму виступі «Володимир Заболотний - фундатор Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного» розповіла, що під час підготовки до Заболотнівських читань було вивчено матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади (ЦДАВО України), Центрального архіву-музею літератури і мистецтв України (ЦДАМЛМ України), в яких досліджено справи Академії архітектури УРСР, особову справу та особовий фонд В. Г. Заболотного, особові фонди Д. Г. Гринька, С. Я. Грабовського, П. Г. Тичини. Вона зазначила, що практично з перших днів на бібліотеку покладались функції та завдання наукової установи, серед яких - сприяння науково-дослідній роботі Академії архітектури УРСР та її інститутів з питань архітектури, будівництва, монументального живопису, художньої промисловості та народної творчості. В. Г. Заболотний особисто брав участь у вирішенні всіх питань, пов"язаних з організацією бібліотеки, визначенням її структури, виділенням коштів на комплектування фонду, майстрував разом з працівниками академії дерев"яні стелажі для розміщення літератури, подарував бібліотеці власну колекцію книг та багато ін. Вже наприкінці 1952 р. Наукова бібліотека Академії архітектури УРСР налічувала понад 100 тисяч примірників видань XVI - середини XX ст. архітектурно-будівельного спрямування. Важливу роль в цьому відігравало те, що бібліотека знаходилася у Митрополичому будинку, на території Софії Київської, де розміщувалася Академія архітектури УРСР.
У Заболотнівських читаннях взяла участь завідувачка відділу «Музей «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» Ірина Абрамова з виступом «Спадщина Академії архітектури УРСР у фондах Національного заповідника «Софія Київська»».
Вона розповіла, що з моменту створення у 1945 р. Академії архітектури УРСР було виділено приміщення Будинку митрополита на території Софії Київської. У 1946-1948 рр. Будинок митрополита реконструювали і він став головною адміністративною будівлею академії. Тут розмістили Президію академії, бібліотеку, деякі наукові інститути, Управління експертизи Держбуду УРСР та інші установи. Академія мала свій друкований орган - «Вісник Академії архітектури УРСР», що виходив у 1946-1956 рр. До 1951 р. редколегію вісника очолював В. Заболотний. В «період академії» були зроблені неоціненні напрацювання в галузі історії архітектури, археології та охорони пам"яток. Частина цих напрацювань зберігається в фондах Національного заповідника «Софія Київська» та нараховує близько 95 тис. одиниць зберігання.
«Як архітектор, В. Г. Заболотний створив будівлю, яка стала символом України, була предметом захоплення багатьох відомих зарубіжних архітекторів», - так писав Сергій Кілессо. Про історію її будівництва розповів д-р філософії техн. наук, дослідник архітектури Києва Семен Широчин у виступі «Будинок Верховної Ради України - перлина творчості В. Заболотного». Він висвітлив не тільки історію, а й особливості будівництва будинку Верховної Ради. Дослідник звернув увагу на цікаві проектні задуми, що спочатку над будівлею зовсім не планувалось спорудження нині відомого куполу, а в перших варіантах він мав зовсім іншу форму.
Тема національного відродження завжди хвилювала Володимира Гнатовича й була провідною в повоєнній відбудові Хрещатика. Детальніше про це йшлося в доповіді канд. архітектури, с. н. с. Наталії Кондель-Пермінової «Тема національного відродження у повоєнній відбудові Хрещатика (конкурсний проект Володимира Заболотного)». Вона проаналізувала «архітектурні» картини з меморіального музею архітектора В. Г. Заболотного у Переяславі-Хмельницькому. На її думку, в них віддзеркалені творчі пропозиції авторського колективу, очолюваного В. Г. Заболотним, надані під час конкурсу 1940-х років на проект повоєнної відбудови Хрещатика. Наше сьогодення дає змогу дешифрувати «закодоване» в цих зображеннях повідомлення, яке можна віднести до третьої у ХХ столітті хвилі українського національного відродження, що була зумовлена суспільно-політичною «відлигою» кінця 1950-х - початку 1960-х років. Конкурсна робота В. Г. Заболотного є унаочненням повернення до витоків національної архітектури й спробою здійснити наступний крок у її розвої.
В. Г. Заболотний, виходець з с. Корань, впродовж життя переймався темою нового житла для українського села та збереженням народних традицій. Це питання розкрила в своєму виступі «Тема житла для українського села в роботах Володимира Заболотного» завідувач відділу соціокультурної діяльності ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Світлана Кирій. Вона зазначила, що кресленики проектів будівель авторства В. Г. Заболотного були передані до фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування у 2007 році. Серед них левова доля - це серія проектів для українського села. Цей цикл проектів житла для українського села, створений на основі врахування народного досвіду та народних традицій, являється прикладом наукового підходу В. Г. Заболотного до застосування на практиці народної творчості. Зодчий весь час переймався пошуком сучасної національної форми. У своїй статті «Житлове будівництво на Україні і завдання архітектурно-будівельної науки» він пише: «Національна форма нових архітектурних творів не може розвиватися шляхом сліпого копіювання архітектурних зразків минулих епох і чисто декоративного застосування орнаментів і деталей, запозичених із зразків народної творчості. <...> Вона повинна також створюватися з урахуванням нової будівельної техніки, природно-географічних умов і культурно-етнографічних особливостей побуту і життя українського народу».
В. Г. Заболотний був одним із найяскравіших учнів відомого архітектора П. Ф. Альошина. Детальніше про взаємини учителя і учня виступила канд. іст. наук, дослідниця архітектури Києва, головний спеціаліст Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам"яток історії, культури та заповідних територій Олена Мокроусова у виступі «Володимир Заболотний - учень Павла Альошина». Зокрема, вона зазначила, що значну частину свого життя П. Ф. Альошин присвятив викладацькій праці. Найбільше значення для розвитку архітектури України мали роки викладання в Київському художньому інституті. Всього за 7 років - з 1924 по 1930 р. він виховав цілу плеяду молодих архітекторів. З 1924 р. П. Ф. Альошин завідував майстернею монументального і цивільного будівництва і до 1930 р. обіймав посаду професора архітектурного факультету КХІ. Для мемуарів він склав невеличкий перелік своїх учнів та співавторів проектів, серед яких В. Г. Заболотний зазначений на першому місці.
До останніх років свого життя В. Г. Заболотний проводив педагогічну роботу і очолював архітектурну майстерню в Київському художньому інституті. У наступному виступі кандидатки мистецтвознавства, архітекторки, доцентки кафедри дизайну середовища НАКККІМ Олени Мазніченко розкрито тему «Володимир Заболотний - засновник педагогічних принципів Наталії Чмутіної». Доповідачка розповіла, що Наталія Чмутіна почала працювати із В. Г. Заболотним ще під час навчання на четвертому курсі архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту, і пропрацювала під його керівництвом більш ніж тридцять років. Спочатку вона брала участь лише в розробці проектів, а потім, після закінчення КІБІ, стала співавтором його творчих задумів.
У 1963 р. в Переяславі-Хмельницькому, у будинку його батька Гната Павловича, де минуло дитинство та юність архітектора, створено Меморіальний музей академіка В. Г. Заболотного, що входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». У роботі читань взяв участь канд. іст. наук, с. н. с., завідувач науково-дослідного відділу заповідника «Переяслав» Андрій Кузьменко і презентував путівник-каталог виставки «Задум та реальність». Він розповів, що виставка є першою спробою створення цілісної картини історії розробки та втілення В. Г. Заболотним проектів архітектурних об"єктів у м. Києві. Зокрема, на основі ґрунтовної наукової та пошукової роботи чітко ідентифіковано адреси й місця розташування як зведених за проектами В. Г. Заболотного будівель, так і тих, котрі збудовані на місці запроектованих зодчим архітектурних споруд, здійснено їх фотофіксацію. Також встановлено перелік усіх установ, організацій та закладів, які нині знаходяться в цих будівлях. Уточнено назви проектів, їх датування, авторів та співавторів. Вперше в історії музею представлені маловідомі реалізовані проекти В. Г. Заболотного.
У Переяславі-Хмельницькому знаходиться Державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, в якому зберігають пам"ять про видатного земляка, шанують простір його особистості. Про проекти, що реалізує університетська бібліотека, розповіла її директорка Ольга Шкира у виступі «Простір особистості Володимира Заболотного в університетській бібліотеці».
Особовий фонд В. Г. Заболотного зберігають фахівці Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Про матеріали фонду розповів канд. іст. наук, науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАМЛМ України Ігор Резнік. Він зазначив, що ЦДАМЛМ України зберігає особовий фонд українського архітектора Володимира Гнатовича Заболотного (1898-1962) (ф. 47, оп. 1, 80 од. зб., крайні дати документів 1924-1967 рр.). Документи фонду було передано до архіву-музею 22 березня 1968 р. дружиною архітектора Зінаїдою Заболотною, а у 1968 р. передано ще 6 картин. Цей фонд невеликий за обсягом, але вміщує значну кількість цінних документів, що дають змогу прослідкувати всі періоди творчої діяльності В. Г. Заболотного. Його опис налічує 6 розділів, а документи систематизовані за хронологічним принципом.
Наше уявлення про особистість зодчого складається не тільки зі спогадів про нього його колег і учнів, а й завдяки фотоспадщині та фахівцям, які досліджують і зберігають її. Про це наступний виступ «Фотоспадщина Володимира Заболотного» бібліотекарки І-ї категорії ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Людмили Рабчевської.
Розповідаючи про фотоспадщину В. Заболотного, Людмила Рабчевська зазначила, що фотографії та портрети В. Заболотного зберігаються в різних архівах, зокрема, у Центральному державному архіві виконавчих органів влади, Центральному державному архіві-музею літератури і мистецтва, Центральному державному кінофотофоноархіві імені Г. С. Пшеничного, Одеському державному музеї, Переяслав-Хмельницькому Меморіальному музеї академіка В. Г. Заболотного, фонді ДНАББ ім. В. Г. Заболотного та приватних колекціях В. Топуза, А. Півненко, В. Ясієвича, А. Мілецького, С. Кіллесо та ін., переважна більшість світлин вже опублікована у виданнях.
Учасники Заболотнівських читань мали нагоду ознайомитись із експозиціями виставки проектів 1935-1949 рр. «Проектні ексцерпти архітектора Володимира Заболотного» та книжкової виставки «Володимир Заболотний - непересічний організатор архітектурної спадкоємності», що були підготовлені за матеріалами фонду Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного.
Ювілейні ХІІІ-ті Заболотнівські читання були проведені завдяки допомозі багатьох людей, серед яких архітектор Віктор Топуз, який передав фотографію портрета В. Г. Заболотного, написаного його батьком архітектором Генріхом Топузом у 1943 р. в Уфі, мистецтвознавець Алла Півненко, яка в 1967 р. написала дипломну роботу про В. Г. Заболотного під керівництвом Н. Б. Чмутіної. Серед них і мистецтвознавець Андрій Пучков, який надав професійні консультації щодо екпозиції проектів В. Г. Заболотного і підготував анотацію, в якій влучно характеризує діяльність видатного зодчого. Зокрема, Андрій Пучков зазначив, що «Архітектор Володимир Заболотний був організатор. <...> Що ж насправді він організовував? Безперервність архітектурної професії, пильне вглядання в талановитих. Він, знаючи щось особливе про людські стосунки і відносини людини з часом, був непересічним організатором спадкоємності. Саме в цьому Заболотному досі немає рівних».

Фотогалерея:

Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему «Особистість і епоха Володимира Заболотного»


Прочитано: 136 раз
Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”
Треті Заболотнівські читання
Другі Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
Дев”яті Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» Тема засідання: «Роль особистості в архітектурі України: Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941)»

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.23 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh -- //