Наприкінці червня в Мінрегіоні відбулася виставка «Кераміка в будівництві та мистецтві», підготовлена працівниками Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного.
На виставці були представлені видання з фонду бібліотеки та вироби керамістки Зої Предко.
Будівельна кераміка поєднує в собі історичні, мистецтвознавчі та
технічні аспекти. Археологічні знахідки дали змогу дослідити еволюцію
будівельних керамічних матеріалів, різноманітні типи цегли,
облицювальної плитки, найархаїчніші види посуду тощо. Один з
найвідоміших археологів Вікентій Хвойка першим виявив залишки глиняних
жител і фрагменти розкішної мальованої кераміки. Вражений високим рівнем
керамічного виробництва, Вікентій Хвойка назвав культуру давніх племен
«культурою мальованої кераміки». І тільки згодом, коли вчений відкрив в
селищі Трипілля під Києвом найбільше поселення цієї культури, змінив її
назву на «трипільська культура». Споконвіку українці
використовували глину для своїх потреб. Ще за часів неоліту існували
різні способи обробки глини - розкачування, биття, видавлювання,
ліплення. Виробництво будівельних керамічних матеріалів пройшло довгий
шлях розвитку. Починаючи з середини 1800-х років на цеглу ставили
клеймо, що було своєрідною гарантією якості від виробника та рекламою. Іноді клейма на цеглі були справжніми витворами мистецтва. Спираючись на
традиційні прийоми і художні засоби української народної кераміки,
видатний український архітектор, вчений і педагог Василь Кричевський
створив керамічні облицювання для будинку Полтавського земства (нині
Історико-краєзнавчий музей), що стало віхою у розвитку художньої і
будівельної кераміки України на початку ХХ ст. На початку ХХ
століття існувало близько 700 осередків народного гончарства. Нині, на
жаль, їх небагато. Одним із відомих осередків був і є Васильків на
Київщині. На виставці демонструвала свої вироби молода, талановита
керамістка з Василькова Зоя Предко, яка наповнює віковічне мистецтво
кераміки України своїми роботами. Важливо розуміти, який великий
культурний та економічний потенціал несе в собі культурна спадщина.
Відродження давніх ремесел може стати локомотивом для розвитку сучасних
українських громад.
Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Берестейський, 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72