Мистецька діяльність В. Г. Кричевського (до 145-річчя від дня народження)
(12.01.1873 (31.12.1872) - 15. 11.1952) Архітектор, дизайнер, графік, живописець, художник театру та кіно, дослідник, педагог... Усі ці таланти поєдналися в одній особистості, були органічним виявом непересічного творчого духу Василя Григоровича Кричевського - ідеолога українського Відродження 1920-х років.
Його багатогранна діяльність була такою мірою з`єднана з
українською культурою першої половини ХХ століття, що здавалось, то саме
він, немов диригент, керував її величезним оркестром, задавав
тональність і ритміку на етапах її становлення. 14 жовтня 1908 року,
на козацьке свято Покрову, був освячений будинок Полтавського
губернського земства, побудований за проектом 35-річного архітектора
Василя Кричевського, що став першим значним успіхом майстра, за плечима
якого не було художніх академій - лише роки навчання у Харківському
залізнично-технічному училищі, а також праця у приватних архітектурних
бюро. Творчий шлях Кричевського-живописця розпочався ще у 1890-х
роках. Тоді ж митець визначився зі своїм улюбленим жанром - пейзажем.
Свій живопис він починає з акварелі, протягом десяти років вивчаючи
техніку. Лише ставши зрілим художником, постійним учасником виставок
«Товариства російських акварелістів», В. Кричевський береться за олійний
живопис. Не кидаючись у новаторські шукання, Кричевський поступово,
рік за роком, вдосконалював свою індивідуальну манеру, періодично
експонував свій доробок у Петербурзі, Києві, Львові. Митець
формувався в епоху найбільшого поширення імпресіонізму. Він пише багато
етюдів невеликого формату, пронизаних безпосередністю враження від
побаченого мотиву. Такими імпресіоністичними мініатюрами є пейзажі
Харківщини та Полтавщини 1900-х років. З часом крізь малярське начало
все помітніше пробивається графічне - форми окреслюються контуром,
простір будується кулісами планів. Наприкінці 1910-х Кричевський
випрацьовує свій особливий графічно-малярський стиль, у якому значну
роль відіграє контрастна фактура олійних мазків, створених не лише
пензлем, а й мастихіном. Невичерпним джерелом натхнення був для
Василя Кричевського український краєвид, що гармонійно поєднував природу
і людську присутність: дерева і стрункі силуети церков, пагорби і
вкриті соломою хати. З перших подорожей до Криму митець захопився
його своєрідною красою. Кричевського приваблювали романтичні картини
морського узбережжя, особливий колорит кримськотатарських селищ, у яких
будинки були невід`ємною частиною гірських краєвидів. У 1941-му
Василь Кричевський з дружиною залишився в окупованому нацистами Києві,
та з наступом радянських військ погодився емігрувати спочатку до Львова,
потім жив у Парижі де мешкав ще з двадцятих років один з синів, Микола
Кричевський, і, зрештою, далекий Каракас - таким був його шлях до нової
батьківщини, Венесуели, де Кричевський з родиною опинився 1 квітня 1948
року й оселився в своєї доньки Галини Лінде-Кричевської. Останні
п`ять років життя Майстра пройшли у спогадах про Україну, які він
залишив у численних етюдах, написаних з пам`яті. Тут, у Каракасі, дав
місцевій газеті єдине в житті інтерв`ю, захопивши місцевого журналіста
дивовижною розповіддю про українську минувшину, звичаї, усе, що знав та
любив, і що довелося покинути.
Кінематографія Відомо, що з ім"ям В. Г. Кричевського пов"язаний і розвиток української кінематографії. Велике
значення для нашого мистецтва має оформлення В.Г. Кричевським
українських історичних кінофільмів: картини «Тарас Шевченко», «Тарас
Трясило» (за Шевченком), «Межигір"я», «Сорочинський ярмарок». Навесні
1925-го року Всеукраїнське Фото-Кіно Управління (ВУФКУ) запросило В. Г.
Кричевського бути художнім керівником і консультантом двосерійного
фільму режисера Петра Чардиніна «Тарас Шевченко». Так в його життя
прийшло кіно. Талант митця розкрився ще однією гранню - він виявив себе
органічним майстром кінематографічного образу, будь то природа,
історико-архітектурний ансамбль, події минулого чи образи учасників цих
подій. Кричевський, мав переважну більшість тих даних, без яких
неможливий художник кіно: будучи архітектором, бездоганно знав історичні
стилі, був живописцем і розумів роль світла і освітлення, був
«прикладником» і досконально знав ремесло, тонко відчував музику,
розумівся на будівельній техніці і був знавцем еволюції інтер"єру,
нарешті, володів секретами сценографії і до тонкощів знався на
«будівельному кресленні і деталіровці». Продовжував малювати, з
натури - переважно місц. природу, з пам"яті - рідне село Ворожбу на
Сумщині, дідове обійстя в Лебедині, працював над альбомом українських
селянських хат. У Каракасі його твори експонувалися на трьох оглядових
виставках. Помер В. Кричевський у місті Каракас 15 листопада 1952 року, там був і похований. Про життя та творчі пошуки митця досить вичерпно та цікаво йдеться у
виданні Валентини Рубан-Кравченко «Кричевські і українська художня
культура ХХ століття» (2004). Також у каталозі виставки «Василь
Кричевський. Між авангардом і традицією» (2013) - можна знайти нарис про
життя і творчість майстра, репродукції вибраних малярських та графічних
творів. Перший том двотомовика «Василь Григорович Кричевський:
хрестоматія» - містить текстові праці В. Г. Кричевського, вибрані
розвідки про нього, автобіографічну спадщину, інформацію про персональні
виставки митця 1940-1941 рр., архівні біографічні матеріали тощо. Це
лише невеликий обсяг матеріалу, що знаходиться в фондах Державної
наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного. Ласкаво просимо!
Використана література: 1. Василь Григорович Кричевський: хрестоматія : у 2 т. - Харків: Видавець Савчук О. О., Харків, 2016. - 532 с. 2.
Василь Кричевський. Між аваргардом і традицією : кат. виставки, 4 жовт.
-10 листоп. / Нац. худож. музей України ; упоряд. С. Селєзньов. - Київ,
2013. - 60 с. 3. Живі традиції: Українські радянські художники про
себе і свою творчість / авт.- упоряд.: І. М. Блюміна, Л. В. Владич. -
Київ, 1985. - 173 с. 4. Каленюк О. Архітектурна спадщина: (До
130-річчя від дня народження В. Г. Кричевського) / О. М. Каленюк //
Проблемы теории и истории архитектуры Украины: сб. науч. тр. - Одесса,
2003. - Вып. 4. - С. 194-196. 5. Куниця К. Художнє оформлення будинку
історичної секції при ВУАН у Києві за проектом проф. В. Г. Кричевського
/ К. Куниця. - К., [192-]. - С. 384-388 6. Павловський В. Василь
Григорович Кричевський = Vasyl H. Krychevsky : життя і творчість :
монографія / Вадим Павловський; Укр. Вільн. Акад. Наук у США, 1974. -
353 с. 7. Персональна виставка творів заслуженого діяча мистецтв
доктора мистецтвознавчих наук, професора В. Г. Кричевського (період
творчості 1892-1940 рр.): Каталог/ ред. Г. Радіонов; фото І. Касперович.
- Київ, 1940. - 56 с. 8. Рубан-Кравченко, В. В. Кричевські і українська художня культура ХХ століття.- Київ: Криниця, 2004. - 702 с. 9.
Скібіцька Т. Це справжній палац мистецтв та ремесел, виконаний для
людей казково-яскравим, розкішним, водночас теплим і затишним / Т. В.
Скібіцька // Архітектурний феномен Василя Кричевського: спец. вип. журн.
"Мармур салон": з нагоди 100-ліття освячення будинку Полтавського
земства. - Київ, 2008. - С. 16-17. 10. Ткачук Р. "Камяний літопис"
українського духу / Р. Ткачук // Архітектурний феномен Василя
Кричевського: спец. вип. журн. "Мармур салон" : з нагоди 100-ліття
освячення будинку Полтавського земства. - Київ, 2008. - С. 22-30. Прочитано: 1708 раз Дополнительно на данную тему:
Виставка однієї книги
Михайло Антончик – співець українського села
Іван Мазепа
Заболотний Володимир Гнатович (1898-1962): фотовиставка
Ковнір Степан Дем’янович (1695-1786)
Академія архітектури УРСР (1945-1956)
Видатний архітектор О. В. Кобелєв (1860-1942): до 150-річчя від дня народження
Т. Г. Шевченко
Виставка-презентація студентських проектів «Бібліотека майбутнього»
“Українському архітектору А.Ф. Ігнащенко – 80 років”
|