Welcome to Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного!

     
 Контакти

Адреса: 03047 м. Київ, просп. Перемоги, 50
Ми на мапі

E-mail: dnabb2004@ukr.net

Телефон: (093) 304 85 32

(044) 456 01 72

(044) 456 31 98 (обслуговування)


 Повідомити про корупційне правопорушення

Повідомити про корупційне правопорушення


  НАШІ ВИДАННЯ

Бібліографічні покажчики

Бюлетень "Будівництво, архітектура та житлово-комунальне господарство"

Бюлетень "Нові надходження до фондів ДНАББ ім. В.Г. Заболотного

Інформаційно-аналітичний огляд діяльності бібліотеки

Бібліотечні рубрики


 Приєднуйтесь до нас:
Приєднуйтесь до нас


Презентації, лекції

Презентація виставок: «Український архітектор Павло Федотович Альошин (1881–1961)» і «Проектні роботи Павла Альошина (1881–1961)»

   У 2011 р. виповнилося 130 років від дня народження одного із найбільш відомих, знаних і шанованих українських архітекторів радянського часу - Павла Федотовича Альошина. Він - архітектор і педагог, дійсний член Академії архітектури УРСР (1945-1958), почесний член Академії будівництва та архітектури УРСР (з 1958 р.), доктор архітектури (з 1946 р.), автор більш як десяти архітектурних шедеврів в стилях російської та радянської класичної архітектурної школи, модерну та конструктивізму. На вшанування пам"яті про цю, без перебільшення, епохальну людину в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного було підготовлено й проведено презентацію двох виставок: одна із них - книжкова, друга - виставка графічних робіт майстра. Презентація виставок відбулась у день народження П. Альошина -28 лютого.

 



Павло Федотович Альошин народився у м. Києві 15 (28) лютого 1881 р. в родині відомого київського підрядчика, київського купця другої гільдії (артіль стельмахів) Федота Олександровича Альошина, людини роботящої, хитрої, підприємницької. Дід П. Альошина, кріпак-умілець з Курської губернії, прийшов до Києва на «отхожий промысел».

У 1899 р. Павло Альошин одержує середню освіту. Під час навчання виявилися певні діяльнісні уподобання майбутнього зодчого: деякий час він відвідує знамениту київську рисувальну школу М. І. Мурашка (існувала у 1875-1901 рр.).

Неабиякі прибутки Ф. О. Альошина дозволили його синові вступити до Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів (ПІЦІ) та одержати інженерний диплом. Серед вихователів Альошина були такі видатні люди, як академік архітектури Є. С. Кітнер, професор архітектури А. К. Красовський, професор історії архітектури Й. Б. Михаловський, професор М. А. Белелюбський (інженер-містобудівельник) та ін.

Уже студентом четвертого курсу ПІЦІ двадцятирічний Павло Альошин бере участь в конкурсі на проект зразкового чотирикласного училища ім. Н. А. Терещенка в Києві, в якому його проект перемагає проект цивільного інженера П. І. Голландського (1868-1939). Одним із перших помітних творів П. Ф. Альошина став проект будинку торговельно-промислового товариства Бажанова й Чувалдіної в С.-Петербурзі, що був здійснений в 1907-1909 рр. Молодий 26-річний архітектор здійснював авторський нагляд над зведенням цієї споруди. Слід зазначити, що в облаштуванні інтер"єру будинку Бажанова та Чувалдіної брав участь М. К. Реріх, листи якого до П. Ф. Альошина зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України.


Протягом 1906-1909 рр. П. Ф. Альошин проектує будинок комерційного училища в Казані (отримав четверту премію на конкурсі), гімназію у Катеринбурзі, чотири типові школи для різних міст Російської імперії (друга премія на Всеросійському конкурсі), публічну бібліотеку в Києві.

Але головною роботою - і за архітектурними якостями, і за політико-історичною значущістю, що пов"язана з ім"ям П. Ф. Альошина, - став проект будинку Педагогічного музею Цесаревича Олексія, здійснений в 1909-1911 рр. та реконструйований 1937 р. Він змінив багато функцій: спроектований як «народний дім», був побудований як Педагогічний музей, навесні 1917 р. став штаб-квартирою Центральної Ради, потім протягом тривалого часу був українською філією Центрального музею Володимира Ілліча Леніна; в останні роки будинкові повернуто майже первинну функцію - тепер це Будинок учителя.

Восени 1913 р. Павло Федотович, склавши вступні іспити до Академії мистецтв, потрапляє до навчальної майстерні академіка архітектури Л. М. Бенуа (1856-1928). Паралельно з навчанням у Петербурзі Альошин продовжує практикувати: 1914 р. Ф. О. Альошин зводить за проектом сина семиповерховий житловий будинок у стилі "українського необароко" на Софійській площі (Володимирська, 19, зруйнований під час Другої світової війни). У рік шалених політичних подій П. Ф. Альошин закінчує другу вищу освіту, здобуваючи звання «архітектор-художник».

У 1917-1918 рр. П. Ф. Альошин разом з харківським професором Г. Д. Дубеліром виконує проекти розпланування двох географічно діаметральних поселень: генеральний план Мурманська та курорту-саду «Камперія-Сарич» поблизу Ласпі у Криму.

У 1918-1920 рр. П. Ф. Альошин обіймає посаду головного архітектора; у 1922-1924 рр. працює губернським архітектором, водночас беручи активну участь в організації київських архітектурних та художніх навчальних закладів. Саме П. Ф. Альошин (разом із колегами за цехом) був ініціатором створення Київського архітектурного та Київського художнього інститутів. 2-го грудня 1920 р. Рада з реорганізації Київського політехнічного інституту обрала 39-річного зодчого професором кафедри історії архітектури, а у 1921 р. його затверджують у вченому званні професора.

До 1927-1930 рр. відноситься праця П. Ф. Альошина над своїм найвидатнішим об"єктом післяреволюційної доби - житловим будинком кооперативу «Радянський лікар» по вул. Великій Житомирській, 17 (співавтор О. О. Колесниченко), що став символом добротного вітчизняного конструктивізму, у всій повноті відбивши витончений смак зодчого, його здатність працювати у будь-якому формологічному жанрі.

П. Ф. Альошин - делегат Першого з"їзду радянських архітекторів СРСР (1937 р.), дійсний член Академії архітектури УРСР (1945-1958 рр.), почесний член Академії будівництва та архітектури УРСР (з 1958 р.), доктор архітектури honoris causa (1946), керівник персональної творчої майстерні Академії архітектури УРСР (з 1944 р.).

Павло Федотович відбув у вічність 7 жовтня 1961 р., похований на Лук"янівському кладовищі.

Презентацію виставок провів Д. О. Мироненко, бібліограф ДНАББ ім.  В. Г. Заболотного. Відвідувачів було ознайомлено з книжковою виставкою «Український архітектор Павло Федотович Альошин (1881-1961)», на якій представлено довідково-енциклопедичні видання про П. Ф. Альошина, власні праці митця та видання, в яких згадується про діяльність архітектора.

Наразі існує єдине монографічне видання, цілковито присвячене постаті П. Ф. Альошина, - праця В. Ясієвича «Київський зодчий Альошин» (1966), представлена на книжковій виставці. До 120-річчя від дня народження Павла Федотовича фахівцями ДНАББ ім. В. Г. Заболотного було видано бібліографічний покажчик «Павло Федотович Альошин (1881-1961)» (2000), в якому наведено систематизовану бібліографію про життя та діяльність українського архітектора. До 125-річчя від дня народження архітектора бібліотекою видано бібліографічну письмову довідку, що охопила період з 2000 р. до 2004 р. (2005). Наразі це найбільш повний список літератури, спираючись на який можна проводити наукові дослідження, що їх так не вистачає сучасній історії архітектури. Серед енциклопедичних та довідкових видань на виставкових полицях експоновано «Енциклопедію Сучасної України» (Т. 1, 2001), «Енциклопедію Історії України» (Т. 1, 2003), «Митці України» (1992), «Мистецтво України» (1992), В. Тимофієнко «Зодчі України кінця XVIII - початку ХХ ст.» (1999), «Діячі науки і культури» (2007), «20х20. 20 век, Киев: 20 великих архитекторов и один Хаустов» (2008) та ін. Зі сторінок енциклопедій і довідників відвідувачі можуть дізнатися лише про основні віхи життя та найвідоміші твори П. Ф. Альошина.

Серед друкованих праць П. Ф. Альошина особливу увагу привертають такі, як «Педагогический музей Цесаревича Алексея», «Архитектура школьных зданий» (1952), «Архитектурные ордера: по лекциям гражданских инженеров», «Конкурсный проект городской публичной библиотеки для г. Киева» (1910), «Батько і син Беретті (з архітектурної спадщини)» (1938), «Будинок Верховної Ради УРСР в Києві» (1939) та ін. Ці праці також характеризують науковий і науково-публіцистичний стилі архітектора.

На виставці представлені численні видання, в яких лише в контексті згадується прізвище П. Ф. Альошина і подається коротка характеристика того чи іншого аспекту діяльності архітектора.

Відвідувачів було ознайомлено також з виставкою «Проектні роботи Павла Альошина (1881-1961)». Д. О. Мироненко зазначив, що краще, ніж слова, про досягнення архітектора «розкажуть» його роботи. Виставка графічних робіт П. Ф. Альошина - це свого роду автобіографія митця. На ній експоновано копії оригінальних робіт П. Ф. Альошина - документів, яких торкалася його рука, які всотували творчу атмосферу, що панувала під час їх створення. На виставці представлені копії робіт зодчого, оригінали яких зберігаються у фонді ДНАББ ім. В. Г. Заболотного (частина з них раніше знаходилася в методичному фонді НДІТІАМ). На превеликий жаль, значна частина оригінальних робіт ушкоджена грибком і знаходиться в розшарпаному стані. Тому наразі дуже важливе завдання постало перед архітектурною громадськістю - зберегти неперевершений спадок П. Ф. Альошина.








Виставку відкриває портрет митця, подарований ДНАББ ім. В. Г. Заболотного його родичами і написаний відомим українським художником Борисом Микитовичем Піанідою (1920-1993). За ним в хронологічному порядку представлені основні графічні роботи П. Ф. Альошина. Вони дають змогу простежити розвиток і зміну архітектурних вподобань митця, побачити на власні очі особливості його роботи над кожною спорудою, кожним проектом тощо. Так, відвідувачі мали змогу побачити фасад технічного училища (1902), фасад будинку Ф. О. Альошина (1910-1914), головний фасад, план цокольного поверху та ін. будинку Педагогічного музею Цісаревича Олексія (1910-1914, 1937), фасади жіночої гімназії Святої княгині Ольги (1911-1914), особняк М. Ковалевського (1911-1912), план м. Мурманська (1917), різні будівлі Миронівської дослідної станції (1922-1923), фасад Робітничо-селянського палацу ім. В. Леніна (1924), план кооперативного будинку «Радянський лікар» (1928), зразок художньої кераміки для оздоблення будинків (1945), проект відновлення Маріїнського палацу (1947) та ін.

На завершення презентації відвідувачі переглянули документальний фільм режисера В. Соколовського - «Павло Альошин» (Укртелефільм, 2000).

Фотогалерея:

"Презентація виставок: "Український архітектор Павло Федорович Альошин (1881-1961)" 



Прочитано: 4584 раз
Дополнительно на данную тему:
Презентація книжки Дмитра Антонюка «Римо-католицькі кляштори в Україні»
Презентація монографії «Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі»
«Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя»
ПРЕЗЕНТАЦІЯ електронних ресурсів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного
Презентація книги «Анисимов А. Мой Киев. Портрет в интерьере Вечности…»
Презентація книги «Віктор Вечерський: Біобібліографічний покажчик. Графіка»
Презентація книги українського архітектора Віктора Вечерського «Православні святині Сумщини»
Презентація книги Богуслава Сланського - Техніка живопису та реставрації
Презентація книги В.П. Ієвлевої «Пам’ятки індустріального розвитку Києва кінця ХІХ – першої третини ХХ століття»
Презентація видань НДІ пам"яткоохоронних досліджень

Назад | Начало | Наверх

 Віртуальна довідка

 


 Пошук



вислів
будь-яке слово





Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г. Заболотного
знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги 50 (м. "Шулявська").
Тел.: (044) 456-01-72

PHP-Nuke Copyright © 2005 by Francisco Burzi. This is free software, and you may redistribute it under the GPL. PHP-Nuke comes with absolutely no warranty, for details, see the license.
Відкриття сторінки: 0.17 секунди
Державна наукова ахітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Г. Заболотного.
НазваУточнювання
PHP-Nuke Platform by u$peh --
Warning: include_once(/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php) [function.include-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Warning: include_once() [function.include]: Failed opening '/sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/putslinkshere/mainlink.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 4

Fatal error: Class 'MLClient' not found in /sata1/home/users/dnabb1/www/www.dnabb.org/includes/custom_files/custom_footer.php on line 7