Маловідомі імена в архітектурі України
6 грудня 2016 р. відповідно до плану наукових і науково-просвітницьких заходів під егідою Мінрегіону України в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбулися ХІ Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні» на тему: «Маловідомі імена в архітектурі України: інтернаціональні зв"язки».
На заході були присутні науковці, архітектори, мистецтвознавці,
бібліотекарі, викладачі та студенти Київського національного
університету будівництва і архітектури, Навчально-наукового інституту
Аеропортів Національного авіаційного університету та Київського
національного університету культури і мистецтв. Відкриваючи ХІ
Заболотнівські читання, директор ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Галина
Войцехівська зазначила про те, що цього року вони присвячені висвітленню
сучасних досліджень про маловідомі імена архітекторів, пов"язаних з
Україною і українських архітекторів іноземного походження. Директор
повідомила, що до читань фахівці бібліотеки підготували 2-ге видання
бібліографічного покажчика "Архітектор В. Г. Заболотний:
біобібліографічний портрет (1898-1962)". Перша доповідь традиційно
була присвячена відомому українському зодчому В. Г. Заболотному. Людмила
Набок, історик, етнограф, музеєзнавець із Переяслава виступила з темою
"В. Г. Заболотний - дослідник історії українського мистецтва". Вона
висвітлила маловідомі факти діяльності видатного архітектора, який був
патріотом і особисто досліджував історію українського мистецтва.
Починаючи із студентських років він під керівництвом В. Кричевського
робив обміри і описи Софії Київської, Печерської Лаври і міщанських
будівель Києва XVIII-XIX ст. З 1948 по 1958 рр. В. Заболотний очолював
етнографічні експедиції з метою обмірів та замальовок житла на території
Полтавщини. З 1948 по 1952 рр. очолював групу архітекторів з обмірів
будівель в Одесі. А в 1945 р. В. Г. Заболотний створив відділ з вивчення
історії українського мистецтва і сам особисто склав методику та
періодичну структуру "Історії українського мистецтва", що мала стати
основою для багатотомного видання. Його напрацювання були піддані
критиці, а видання вийшло з іншою періодизацією та змістом. Висвітлення
маловідомих імен розпочала Олена Мокроусова, канд. іст. наук, головний
спеціаліст відділу обліку пам"яток Київського науково-методичного центру
по охороні, реставрації та використанню пам"яток історії, культури і
заповідних територій. Вона у своїй доповіді «Архітектор Християн Скведер
(1850-1920): між Швейцарією та Одесою» розповіла про особистість Х.
Скведера, його родинний зв"язок з іншими відомими швейцарцями, зокрема,
засновниками славетного кафе Фанконі в Одесі та київською родиною
Семадені. Олена Мокроусова підкреслила, що унікальність її дослідження
ґрунтується на родинних документах спадкоємців Скведера, які мешкають у
Сербії та Швейцарії. Доповідачка продемонструвала світлини членів родини
та рідкісні зображення одеського маєтку Християна Скведера, що зберігся
до сьогодні (нині - Музей сучасного мистецтва). Про народженого в
Чернівцях архітектора Оскара Ласке доповіла присутнім Світлана
Біленкова, історик архітектури, канд. мистецтвознавства, член
Українського національного комітету ICOMOS, доцент Київського
національного університету будівництва і архітектури. У своєму виступі
"Архітектор Оскар Ласке (1874-1951): народжений в Чернівцях" вона
висвітила біографію родини Ласке, життєвий і творчий шлях архітектора,
для якого Чернівці назавжди залишились містом дитинства і любові, містом
європейської толерантності. Світлана Біленкова охарактеризувала
архітектурну творчість Оскар Ласке у синтезі з живописом і флорою та
провела паралелі у творчості двох чернівчан - Оскара Ласке та Фрідріха
Кіслера. До досліджень діяльності Оскара Ласке Світлана Вікторівна
залучає студентів архітектурного факультету КНУБА. Зокрема, на читаннях
виступили Ігор Творонович із темою "Оскар Ласке - представник
Віденського Сецесіону як науковець і художник" і Олександра Піщенко із
темою "Оскар Ласке - новатор атмосферного живопису серед представників
Хагенської асоціації в Німеччині". Тему «Внесок німецьких
архітекторів в містобудівництво Києва» розкрив у своєму виступі гід,
екскурсовод, автор циклу екскурсій "Німці Києва" Павло Мядзель. Він
розповів про архітекторів німецького походження, без будівель яких
неможливо уявити сучасний Київ. Зокрема, це Велика Лаврська дзвіниця,
будинок невтішної вдови, будівлі "Мистецького Арсеналу", Національної
опери в Україні, театру імені Івана Франка, Володимирського собору,
колишнього ресторану "Лейпциг", прибуткових будинків так званого
"Київського Парижу", корпусів Київського політехнічного інституту, мосту
Патона, фонтанів, створених за проектом Шілле, пам"ятника Святому
Володимиру та багато інших унікальних будівель. Мистецтвознавець
Марія Кадомська у своїй доповіді «Батько й син Шольци - будівники собору
в Сумах» зазначила, що історія створення грандіозного Троїцького собору
була довгий час оповита таємничістю і тільки останніми роками
з"ясувалась ситуація, що в Сумах працювали двоє зодчих: батько Карл
Густавович Шольц (1836 чи 1837, Гольдберг у Прусії - приблизно 1907,
Суми) та його син Густав Карлович Шольц (12 березня 1880, село
Іванівське Курської губернії - 12 травня 1939, Донецьк). Мистецтвознавець підкреслила, що архітектура Троїцького собору у Сумах
(1901-1917) за своїми обсягами, декором та вишуканим внутрішнім
простором може претендувати на будь-яку європейську столицю. Завдяки
дослідженню Марії Кадомської вдалося пунктирно визначити життєвий шлях
зодчих, але дослідникам ще належить дізнатися обсяг мистецького доробку,
подробиці біографії і складної долі цих непересічних будівничих. На
завершення ХІ Заболотнівських читань зав. відділу бібліографічної та
довідково-інформаційної роботи ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Дмитро
Мироненко презентував 2-ге видання бібліографічного покажчика
"Архітектор В. Г. Заболотний: біобібліографічний портрет (1898-1962)".
Він розповів, що нове видання вийшло в бібліотечній серії "Видатні зодчі
України", висвітлив відмінності другого і першого видань покажчика.
Зокрема, це суттєво збільшена джерельна база на 359 джерел. Дмитро
Мироненко також зазначив, що матеріали про В. Г. Заболотного ще не
повністю досліджено: у перспективі будуть вивчатися фотоматеріали та
база негативів, що наявні у фонді бібліотеки, архівні матеріали, а також
метабібліографія.
Фотогалерея: Маловідомі імена в архітектурі України
Прочитано: 1368 раз Дополнительно на данную тему:
Заболотнівські читання-2002
П’яті Заболотнівські читання - Архітектурна і будівельна книга в Україні
Четверті Заболотнівські читання “Архітектурна і будівельна книга в Україні”
Треті Заболотнівські читання
Другі Заболотнівські читання
Перші Заболотнівські читання « Архітектурна і будівельна книга в Україні»
ХVІІ Заболотнівські читання
Шості Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Сьомі Заболотнівські читання «Архітектурна і будівельна книга в Україні»
Восьмі Заболотнівські читання «Архітектурна та будівельна книга в Україні»
|